Минулої п’ятниці, 17 квітня, Війтовецька громада Хмельницького району об’єдналася заради спільної молитви та надії. У селищі відбулася знакова подія – освячення Алеї надії, створеної на честь захисників, зв’язок із якими було втрачено на полі бою. Про це стало відомо з офіційної сторінки Війтовецької територіальної громади у Фейсбук.
Експозиція складається з портретів 48 військовослужбовців. Про стан та місцеперебування цих людей наразі немає жодних офіційних даних.
Найважче – це нести цей біль наодинці.
Ініціаторки створення меморіалу, Аліса Регула та Ольга Глущак, сини яких зникли безвісти, висловили вдячність односельцям. Жінки підкреслили, що саме підтримка громади, щира віра та спільне звернення до Бога дають їм сили чекати на повернення рідних додому.
Схожа локація вже тривалий час функціонує в обласному центрі на майдані Незалежності. Хмельницька Алея надії значно масштабніша – там розміщено світлини 320 захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Символічно, що саме 17 квітня один із воїнів, Андрій Меджибіжський, власноруч прибрав своє фото з хмельницького стенда. Чоловік повернувся з ворожого полону 5 березня.
Історія Андрія Меджибіжського – це приклад незламності. Боєць 17-ї танкової бригади потрапив до рук ворога ще 13 лютого 2024 року під час боїв на Донеччині. Протягом понад двох років його утримували в різних місцях: спочатку на окупованій Луганщині, а згодом у російських колоніях у Кемеровській та Владимирській областях.
Немає коментарів