У Кременчуці, що на Полтавщині, розпочали розробку програми підтримки української мови. Наразі відбулося перше засідання ініціативної групи, а далі передбачається узгодження основних положень програми на профільній комісії та її затвердження на сесії міської ради. Цей документ буде сприяти розвитку та застосуванню української мови у всіх аспектах життя громади і матиме термін дії до 2030 року.
Про це в ефірі Українського радіо “Полтава” розповів військовослужбовець та один з ініціаторів програми Сергій Полюхович. Він зазначив, що, на його думку, Кременчук є досить русифікованим містом через історичний контекст, коли під час радянських часів на території міста були збудовані великі підприємства, такі як нафтопереробний завод, сталеливарний завод, КрАЗ та інші. Це призвело до активного заселення південного регіону людьми з Росії, що вплинуло на мовну ситуацію в районі.
“Ми не збираємося карати людей, а хочемо створити платформу для тих, хто бажає розвиватися в напрямку використання української мови”, – зазначив Полюхович.
Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець розповіла, що сплеск бажання відмовитися від російської мови та перейти на українську спостерігався в перші тижні та місяці після початку повномасштабного вторгнення, але наразі спостерігається певний відкат назад. Вона зазначила, що зараз важливо мотивувати людей, які ще не перейшли на українську, або тих, хто спробував, але через різні причини зупинився.
“Наші захисники захищають Україну, ми ж маємо захищати українську мову”, – додала вона.
Порушення мовного законодавства в Кременчуці
Голова Комітету захисту української мови Кременчука Ганна Бутова розповіла, що найчастіше порушення мовного законодавства трапляються в сфері обслуговування, зокрема в магазинах, торгових центрах та на ринках. Також надходять скарги від батьків на порушення під час занять у приватних спортивних гуртках.
Бутова вважає, що для популяризації української мови важливо проводити просвітницькі кампанії, особливо серед батьків. За її словами, в школах багато працюють з дітьми, але робота з батьками залишається на низькому рівні. Вона також запропонувала включити роботу з батьками до програми, зокрема, через інформаційні кампанії в медичних закладах, таких як жіночі консультації, пологові будинки та педіатричні кабінети.
“Важливо показати батькам, що виховання дітей українською мовою починається з перших днів їхнього життя”, – підкреслила Ганна Бутова.
Немає коментарів