У документі, який Єврокомісія представила державам-членам, визначено три підходи до забезпечення фінансової підтримки України на 2026–2027 роки. Ці варіанти мають допомогти сформувати довгостроковий план допомоги на тлі скорочення американської підтримки та необхідності стабільного фінансування оборонних і бюджетних потреб Києва.
Перший із запропонованих шляхів передбачає добровільні внески країн ЄС у вигляді грантів. Кожна держава робила б внесок пропорційно власному валовому національному доходу, після чого Єврокомісія спрямовувала б ці кошти Україні як безповоротну підтримку. У документі водночас підкреслюється, що саме «добровільний» формат ускладнює швидке збирання повної необхідної суми.
Другий варіант зводиться до того, що Європейський Союз сам залучає кошти на фінансових ринках, спираючись на свій кредитний рейтинг «AAA», і видає Україні позику. Повернення цих коштів від Києва вимагатиметься лише після отримання компенсацій від Росії. Окремо зауважується, що учасники схеми повинні надати юридично обов’язкові гарантії, які покриватимуть ризики неповернення.
Третій механізм – це вже обговорювана так звана репараційна позика, коли Брюссель планує використати 176 млрд євро заморожених російських державних активів як забезпечення. Активи не конфісковуватимуться, але заміщуватимуться облігаціями Єврокомісії, що мають гарантувати стабільність схеми. Проте цей варіант також має політичні та юридичні перешкоди, зокрема позицію Бельгії, яка побоюється можливих судових ризиків.
Немає коментарів