Кримська правозахисна група подала подання до Міжнародного кримінального суду проти російських медійників, які, за даними правозахисників, брали участь у міжнародних злочинах, зокрема у руйнуванні цивільної інфраструктури на території України. У рамках цього подання правозахисники надають докази співучасті медійників у воєнних злочинах, зокрема в контексті неодноразових закликів до руйнування українських міст.
Ірина Сєдова, журналістка-розслідувачка та експертка Кримської правозахисної групи, та Анна Микитенко, юристка з міжнародного кримінального права, обговорили це питання в ефірі проєкту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Правозахисники, які здійснюють моніторинг російських державних ЗМІ, повідомили, що за рік зафіксували близько 600 закликів до ударів по українських містах, спрямованих на знищення цивільної інфраструктури.
Особливо активними у таких закликах були російські медійники, зокрема Володимир Соловйов, Сергій Міхєєв і генерал Андрій Гурульов. На їхні заклики правозахисники подали відповідні документи до Міжнародного кримінального суду (МКС), зазначивши, що ці особи неодноразово виправдовували бомбардування українських міст і руйнування енергетичної інфраструктури, перед тим як ці атаки відбувалися.
Зазначимо, що в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд оголосив у розшук президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його у воєнних злочинах в Україні. Москва відкидає ці звинувачення та заявляє, що не визнає юрисдикцію МКС.
Російська армія продовжує обстрілювати українські міста, застосовуючи різноманітні види озброєнь, зокрема безпілотники та ракети. Однак російська влада заперечує наявність цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, в той час як українська влада і міжнародні організації класифікують ці дії як воєнні злочини.
«Майже щодня в ефірах російських телеканалів можна знайти висловлювання, що кваліфікуються як мова ворожнечі», — зазначила Ірина Сєдова, експертка Кримської правозахисної групи.
З 2014 року правозахисники вели моніторинг російського інформаційного простору, і з 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, кількість і жорсткість закликів до насильства значно зросла. Вони стали більш частими і агресивними, що змусило правозахисників збирати ці матеріали як доказ воєнних злочинів.
«В ефірах російських телеканалів і радіостанцій зазвичай транслюються однакові наративи: українці — нацисти, терористи, а Україна — загроза для Росії», — зазначила Сєдова. За її словами, це є частиною стратегії, яка має на меті психологічно впливати на українців, намагаючись «підкорити» їх шляхом позбавлення базових побутових умов, таких як електричне живлення.
Серед проросійських блогерів в окупованому Криму також активні медійники, які поширюють подібну риторику. Одним із таких є Олександр Таліпов, відомий своїми закликами до насильства і підтримкою агресії Росії. Таліпов активно виступає в медіа та на пропагандистських платформах, збирає пожертви для підтримки російської армії і закликає до знищення української інфраструктури. У травні 2023 року розпочався судовий процес стосовно Таліпова, якого обвинувачують у пособництві державі-агресору.
Дослідники також згадали про газету «Кримська правда», в якій була опублікована стаття з риторикою ворожнечі, що українців потрібно знищити як нацистів. Сєдова наголошує, що такі висловлювання не є випадковими, і є частиною цілеспрямованої пропаганди Росії, яка використовує постійно повторювані наративи.
«З тих 600 закликів, які ми задокументували, лише 22 основних наративи постійно повторюються», — пояснила Сєдова, підкресливши, що російські спікери виголошують одні й ті ж фрази. Це, за її словами, є частиною державної інформаційної політики Росії, яка направлена на підготовку суспільства до агресії та війни проти України.
Юристка Анна Микитенко пояснила, що для визначення кримінальної відповідальності важливо з’ясувати, чи відповідають конкретні заклики елементам злочинів, передбачених Римським статутом. Якщо такі заклики можуть бути кваліфіковані як підбурювання до злочину, вони можуть стати підставою для відповідальності.
«Заклики до геноциду, підбурювання до руйнування інфраструктури та нанесення ударів по цивільних об’єктах можуть бути підставою для притягнення до відповідальності», — додала Микитенко.
Процес притягнення до відповідальності медійників, що поширюють пропаганду війни, може затягнутися на роки. За словами Микитенко, попередній досвід свідчить про те, що розслідування таких справ може зайняти багато часу, хоча вже зараз почато важливий етап документування злочинів та пошуку винних.
Немає коментарів