6 листопада у Вашингтоні президент США Дональд Трамп зустрінеться з лідерами країн Центральної Азії на високопрофільному саміті, присвяченому співпраці у сфері видобутку та постачання рідкісноземельних і критично важливих мінералів. Ці ресурси розглядаються як стратегічно важливі для національної безпеки США.
Регіон, відомий насамперед своїми покладами нафти та газу, також має великі, але малорозроблені запаси рідкісноземельних елементів. Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан прагнуть залучити американські інвестиції у видобуток, щоб урівноважити вплив Китаю та Росії.
«Центральна Азія добре позиціонується завдяки великим покладам і новим можливостям Транскаспійського транспортного маршруту», — зазначив директор вашингтонського Центру досліджень Туран Джозеф Епштейн. Йдеться про 6,5-тисячокілометровий торговельний шлях, який сполучає Китай і Європу, оминаючи Росію.
Саміт у Вашингтоні відбудеться після азійсько-тихоокеанського турне Трампа, присвяченого «мінеральній дипломатії», та його переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Китай наразі контролює понад 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів, 90% їхньої переробки та 93% виробництва магнітів. США прагнуть скоротити цю залежність, активізувавши партнерства з іншими країнами.
«І Пекін, і Вашингтон намагаються використати перерву в торговельній напрузі, щоб посилити позиції. Це робить США важливою противагою, а країни Центральної Азії — майданчиком для балансу сил», — пояснив Епштейн.
У порядку денному саміту — питання енергетичної логістики, інфраструктурних інвестицій, передачі технологій, освітніх програм і співпраці у сфері водних ресурсів. Основна увага буде зосереджена на близько 50 видах критичних мінералів, які Геологічна служба США вважає ключовими для економічної та оборонної безпеки. Серед них — 17 рідкісноземельних металів, що застосовуються у виробництві смартфонів, вітряків і військової техніки.
«Це може відкрити нові можливості для економічного розвитку Центральної Азії та залучення масштабних прямих інвестицій», — вважає голова аналітичної компанії Nightingale Intelligence Елданіз Гусейнов.
Разом із тим питання прав людини, за оцінками експертів, не стане центральним на саміті, що вже викликало занепокоєння правозахисних організацій. «Цей формат повинен також приділити увагу ситуації з правами людини, особливо на тлі посилення репресій у регіоні», — заявив директор Human Rights Watch Г’ю Вільямсон.
Саміт відбувається у форматі C5+1 — США та п’ять країн Центральної Азії. Ініціатива діє з 2015 року, а нинішня зустріч стане лише другою на президентському рівні. Казахстан очікує, що Вашингтон підтримає зняття обмежень закону Джексона-Веніка, який стримує торговельні відносини з країнами з неринковою економікою.
Американська адміністрація вже веде переговори про спільну розробку казахстанських родовищ вольфраму — металу, який Пентагон використовує у виробництві боєприпасів. Посередником виступає міністр торгівлі США Говард Латнік, який координує переговори між компанією Cove Kaz Capital Group LLC та казахстанським суверенним фондом.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв анонсував програми з освоєння рідкісноземельних металів на суму 500 млн доларів. А президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав такі ресурси «новою нафтою» та ключем до економічної незалежності. У квітні Казахстан заявив про відкриття родовищ із запасами понад 20 млн тонн рідкісноземельних металів — одних із найбільших у світі.
Колишній посол США в Казахстані Вільям Кортні підкреслив, що саме переробка є «вузьким місцем» у світовому ланцюзі постачання, де наразі домінує Китай. «Якщо США хочуть конкурувати, їм потрібні країни, готові приймати ці виробництва без надмірних екологічних обмежень», — наголосив він.
Для залучення інвестицій держави Центральної Азії вже адаптують своє законодавство до вимог міжнародних гірничодобувних компаній і сподіваються на підтримку з боку Вашингтона. Окремо обговорюватимуть розширення транспортної логістики — насамперед Транскаспійського маршруту, який має стати ключовою артерією експорту мінеральних ресурсів.
«Акцент на мінеральному партнерстві не лише виправдовує, а й посилює роль Серединного коридору у світовій торгівлі», — підсумував Гусейнов.
Немає коментарів