На Кіровоградщині, як і по всій Україні, освітяни висловили рішучий протест проти низки пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, які стосуються трудових прав та оплати праці. Всього за два тижні електронну петицію щодо недопущення звуження гарантій для педагогів підтримало майже 15 тисяч осіб.
Серед ключових вимог, висунутих у петиції, яка була розміщена 19 листопада на сайті Верховної Ради, є недопущення збільшення норми навантаження вчителя на одну тарифну ставку до 22 годин на тиждень, запровадження строкових трудових договорів та встановлення тривалості роботи вчителів у 36 годин на тиждень.
За словами заступника голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергія Романюка, саме ці пропозиції викликали найбільше несприйняття серед педагогічної спільноти, яка об’єднує близько 970 тисяч вчителів.
Пропозиції Комітету Верховної Ради та позиція освітянських профспілок
Заступник голови профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк повідомив, що 11 листопада Комітет Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій запропонував доповнити закон про державний бюджет на 2026 рік низкою норм, які безпосередньо стосуються трудових прав педагогічних працівників. Розгляд цієї пропозиції був запланований на 2 грудня, проте його перенесли.
Романюк зазначив, що засідання профільного Комітету перенесли на невизначений термін, ймовірно, через відсутність визначеності щодо цих змін. Суспільне намагалось отримати коментар від голови комітету – народного депутата Сергія Бабака – протягом 1 та 2 грудня, але він на дзвінки не відповів, а 1 грудня йому було відправлено інформаційний запит.
Профспілка працівників освіти і науки України вкрай негативно сприйняла пропозиції, які передбачають введення строкових трудових договорів та запровадження 36-годинного робочого часу, з яких лише 7 годин планується виділити на роботу за межами закладу освіти. Сергій Романюк наголошує, що такі зміни «не сприйняли, бо це не виконання 61 статті Закону про освіту».
За його підрахунками, впровадження таких змін може призвести до масового скорочення педагогічних працівників – до 18,2% від загальної кількості. За його оцінкою, економія лише на скорочених людях становила б мінімум 62,5 мільярда гривень.
Водночас, профспілка підтримує ініціативу Комітету Верховної ради щодо підвищення мінімального окладу вчителя до 24 тисяч гривень, яку парламентарі хочуть внести під час ухвалення бюджету на 2026 рік. Цю позицію підтвердила Світлана Гостєва, юристка та заступниця голови обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.
Світлана Гостєва пояснила, що саме таке визначення мінімального посадового окладу педагогічного працівника закладено у Законі про освіту ще при його ухваленні. Однак дія цієї норми постійно відтерміновується, що тягнеться фактично з 2018 року.
Сергій Романюк також додав, що пропозиції Комітету щодо оплати праці випадає атестація, яка змінює посадові оклади відповідно до рівня кваліфікації. Між різними рівнями атестації мали бути передбачені мінімальні надбавки по 10%, але в пропозиціях цього не передбачили, залишивши лише доплату за стаж роботи.
Заступниця голови обласної організації профспілки Світлана Гостєва повідомила, що профспілки надіслали листи голові та депутатам Верховної ради, профільному комітету, освітньому омбудсмену, а також депутатам і головам місцевих рад щодо змін, з якими вони не погоджуються. Зокрема, профспілки виступають проти:
- підвищення норми педагогічного навантаження вчителя на одну тарифну ставку до 22 годин на тиждень;
- припинення безстрокових трудових договорів із педагогічними працівниками закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти;
- вилучення з Закону України “Про повну загальну середню освіту” положень щодо підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання (“учитель-методист”, “старший учитель”, “старший вихователь”, “вихователь-методист”) та інших підвищень;
- вилучення гарантованих розмірів доплат за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами;
- недопущення запровадження 36-годинного робочого тижня для вчителів.
Профспілки також вимагають передбачити видатки на виконання положень статті 61 Закону України “Про освіту” щодо розмірів посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох мінімальних заробітних плат з відповідною їх диференціацією, яка, залежно від кваліфікаційної категорії, має бути не менше ніж на 10%, а для науково-педагогічних працівників – на 25% вище.
Світлана Гостєва підкреслила, що «Кожен з пунктів ми розібрали і написали, якій конкретно нормі закону він суперечить». Вона наголосила, що пропоновані зміни суперечать Конституції, згідно з якою не можна погіршувати умови, які вже склалися, через ухвалення нових законодавчих актів.
Думки освітян Кіровоградщини: брак кадрів і демотивація
На Кіровоградщині наразі відчувається брак 87 вчителів, повідомила директорка обласного департаменту освіти Ельза Лещенко. Вона зазначила, що хоча департамент є органом виконавчої влади і буде виконувати ухвалений закон, вони «захищаємо інтереси передусім вчителя».
Лещенко підкреслила важливість збереження та мотивації вчителів:
«Невелика кількість сьогодні випускників вчиться на педагогів та вчителів. Тому ми сьогодні повинні все робити для того, щоб вчитель залишався, щоб вчитель навчався, підвищував свою кваліфікацію».
Директорка Кущівської гімназії у Кропивницькому Наталія Вельгун розповіла, що у школі працюють 22 вчителі, але не вистачає двох. Вона вважає, що переведення педагогів на строкові договори «це ще більше буде відлякувати людей від нашої роботи».
Вельгун переконана, що спершу потрібно підняти престижність професії, а вже потім «говорити вже про укладення договорів, про створення конкуренції між педагогами». Керівниця гімназії також виступає проти запровадження 36-годинного робочого тижня, оскільки цей час нині є нерегламентованим.
Вона пояснила, що фактично вчителі працюють набагато більше, ніж 18 годин на тиждень, і навіть більше за восьмигодинний робочий день. Якщо рахувати всі необхідні години, включно з підготовкою до уроків, перевіркою зошитів, курсовою перепідготовкою, методичною роботою та роботою з батьками, то, за її словами, «власне тоді не вистачає доби педагогові, щоб відпрацювати».
Альона Кожевник-Левкуліч, вчителька хімії та біології з кропивницької гімназії, підтвердила, що знає про запропоновані зміни в бюджеті. Вона підтримує підвищення заробітної плати, але категорично проти того, щоб це відбувалося за рахунок збільшення тижневого навантаження з 18 до 22 годин на одну ставку.
Проти обов’язкового запровадження строкових трудових договорів (від одного до п’яти років), яке пропонує Комітет Верховної ради, виступає і вчителька початкових класів Ніна Мантуліна. Вона найбільше стурбована відсутністю стабільності у праці: «Ми не знаємо, чи продовжать з нами цей договір, чи не продовжать».
Ніна Мантуліна додала, що прибирання престижності праці, коли скасують виплати за вислугу та кваліфікаційні категорії, демотивує вчителів: «Немає ніякої в цьому мотивації підвищувати свою кваліфікацію, створювати для дітей щось».
Петиція, автором якої є Олександр Яцунь, була розміщена 19 листопада. На 2 грудня вона зібрала майже 15 тисяч підписів. Для того, щоб петиція потрапила на розгляд Верховної ради, необхідно набрати 25 тисяч підписів до 19 лютого наступного року, що демонструє високу зацікавленість та незгоду освітньої спільноти із запланованими змінами.
Немає коментарів