Фонди Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки стали домівкою для унікальної колекції – тут зберігаються 15 рідкісних та особливо цінних видань Тараса Шевченка. Найяскравішим експонатом відділу рідкісної літератури є книга «Кобзар. Гайдамаки», що побачила світ у 1886 році.
Про цінність цієї колекції та історію окремих екземплярів детально розповіла очільниця закладу Катерина Чабан.
Це поема “Гайдамаки”. Унікальний формат, великий. І унікальна книга тим, що вона видана по смерті Шевченка його сучасниками. Ілюстровано теж його сучасником, художником Сластіоновим.
Даний фоліант 1886 року зберігається у спеціалізованому відділі рідкісної та цінної літератури. За словами директорки, цей примірник став першим в історії України великоформатним виданням творів Кобзаря, яке отримало масштабне ілюстративне оформлення.
В цій книзі лише одна поема “Гайдамаки”.
Хоча обставини, за яких книга опинилася у фондах, залишаються невідомими, її історична вага є беззаперечною. Випуск присвятили до 25-річчя від дня смерті поета, доповнивши текст 49 роботами графіка Опанаса Сластіона – це 14 масштабних та 35 менших малюнків, що було справжнім проривом порівняно з тогочасними поодинокими ілюстраціями.
Цікавий формат книги. Цікаве те, що тут офорти є наведені в натуральний розмір і відтиснені окремими сторінками, зроблені як окремі репродукції і вставлені як малюнки у зображення тексту.
Окрім антикварного «Кобзаря», бібліотечна збірка містить різноманітні репринти та факсимільні видання різних епох. Окреме місце посідають так звані захалявні книжечки – унікальні мініатюри, книжковий блок яких не перевищує 10 сантиметрів у висоту.
До рідкісних і цінних видань ми відносимо факсимільні видання, які зберігають правки цензора, правки автора, закреслення, помітки на полях, виправлення. І репринтні видання. Це сучасні видання, які здійснені фотокопією або друком з оригіналу. Також ми маємо у фондах книги-мініатюри. Це книги, які мають блок до 10 сантиметрів.
Зараз ці раритетні видання слугують важливою базою для наукової роботи. Як зазначає Катерина Чабан, основними користувачами фонду є філологи та літературознавці – дослідники, які вивчають найменші деталі творчої спадщини Тараса Шевченка.
Немає коментарів