
Все більше українців прагнуть остаточно відмовитися від російської мови, однак перехід на українську не завжди дається легко. Філологиня, письменниця та ведуча розмовного клубу з Дніпра Ірина Пасько пояснює, чому шлях у кожного різний і які прості кроки допоможуть говорити державною впевнено і природно.
Скільки часу потрібно для переходу
За словами філологині, зміна мови спілкування – процес індивідуальний. Хтось робить це миттєво.
“Я знаю кейси, коли людина просто вирішила – і перейшла. Було складно, бракувало слів, але вона не звертала уваги на кпини”, – каже Ірина Пасько.
Інші обирають поступовий шлях. Вони змінюють мову у сферах, де це простіше – у транспорті, під час спілкування з продавцями, у листуванні. Лише потім додають колег і родину. Головний чинник, наголошує філологиня, – особиста мотивація.
“Без внутрішнього рішення результату не буде. Людина сама створює собі мовне середовище”, – пояснює вона.
Що робити, якщо близькі не підтримують
Нерідко люди стикаються з нерозумінням у родині чи колі друзів. У таких випадках Ірина радить бути спокійними, пояснювати свою позицію та не реагувати на жарти.
“На питання ‘А что это ты по-украински?’ можна просто відповісти: ‘Я так вирішив/вирішила’. Ви нікому нічого не винні”, – говорить філологиня.
Важливо також шукати або створювати власне середовище: мовні клуби, марафони, спільноти, у яких комфортно практикувати українську.
“Люди переходитимуть під вашим впливом. Не всі і не одразу, але це працює”, – переконана вона.
Чому у соцмережах легше
Онлайн-простір часто стає першим майданчиком для переходу.
“У соцмережах простіше: перед тим як написати, можна обміркувати фразу. Писати пости й коментарі українською – хороший спосіб сформувати звичку”, – зазначає Пасько.
У побуті ж найважче долати брак “дрібних” слів – назв предметів, їжі, одягу. Вирішити це можна простими методами: словником, гуглом, дитячими книжками чи мультфільмами.
“Дитячі тексти чудово працюють. Вони не за віком, але дають потрібний словниковий запас”, – каже філологиня.
Як удосконалювати мову: дієві лайфхаки
Ірина радить зосередитися на регулярності. Читати, слухати, дивитися – і не сварити себе за помилки.
“Треба припинити себе гризти за кожну помилку. Ніхто від цього не вмер. Читайте більше – навіть пости в соцмережах. Виписуйте слова, звіряйте зі словником. Це прості шкільні методи, але вони працюють”, – пояснює вона.
Філологиня згадує й приклад книжки Ксенії Тараненко “#ProМову”, яку читали в її клубі вголос. Такий формат допомагає тренувати вимову та розширювати словниковий запас. Не менш корисний і відеоконтент – фільми, український YouTube, блоги на теми, які справді подобаються.



Як подолати психологічний бар’єр
Страх говорити українською – один із найпоширеніших бар’єрів. Він виникає через невпевненість та побоювання оцінки оточення.
“Ви не зобов’язані пояснювати, чому перейшли на українську. Можна навіть оголосити про це публічно – це дисциплінує. Або придумати собі роль і грати її, поки не стане звично”, – радить Пасько.
Найважливіше – не картати себе за кожен “недосконалий” момент і пам’ятати, що перехід робиться насамперед для себе і для країни.
Мовні клуби у Дніпрі
У 2022-2023 роках у Дніпрі працювало кілька українських розмовних клубів: у бібліотеці імені Свєтлова, клуб “Паляниця”, спецкурси для молоді та інші ініціативи, що допомагали містянам долати мовний бар’єр.
Попит на такі зустрічі не зменшується – дедалі більше людей прагнуть зробити українську мовою свого повсякденного життя.





Немає коментарів