Чинні штрафи за булінг в українських школах фактично перестали виконувати стримувальну функцію. Освітня омбудсменка Надія Лещик переконана: відповідальність має бути значно жорсткішою, і сума штрафу повинна орієнтовно сягати 10 тисяч гривень.
Про це вона заявила, аналізуючи нинішню практику реагування на випадки цькування в закладах освіти. За словами Лещик, нинішні фінансові санкції не є відчутними ні для батьків, ні для педагогів, а подекуди не сприймаються серйозно навіть самими дітьми.
Як приклад омбудсменка навела реальний випадок з розгляду булінгу, який, на її думку, яскраво ілюструє проблему.
“Бо сьогоднішній розмір у 850 гривень для зарплати батьків та вчителя не критичний. Розповім випадок з булінгом: на засідання комісії викликали батьків і дітей, говорили з ними, і учень-кривдник дістав пачку коштів та каже: скільки тобі треба заплатити для компенсації. Ну тобто навіть учні не вважають цю суму достатньою для реагування. Моя позиція, що це має бути орієнтовно 10 тисяч гривень”, – сказала Лещик.
Водночас вона наголосила: підвищення штрафів не може бути єдиним кроком у боротьбі з булінгом. Фінансове покарання, за її словами, має застосовуватися разом із системною превенцією та роботою з усіма сторонами освітнього процесу.
Окрему увагу Лещик звернула на роль сім’ї у формуванні насильницької поведінки.
“Насильство досить часто розпочинається з сім’ї. Тому що дитина бачить насильство вдома і переносить таку поведінку в заклад освіти, про що свідчать і результати різних досліджень. І в такому випадку дитина може ставати як булером, так і потенційною жертвою. Тому, по-перше, необхідно працювати з сім’ями”, – зауважила омбудсменка.
Ще одним слабким місцем вона назвала психологічну службу в школах. Формально психологи є майже в кожному закладі, однак фактичне навантаження не дозволяє їм повноцінно працювати з дітьми.
“У нас є психологи в школах, вони працюють, але перевантажені. Один психолог на ставку розрахований на 700 дітей, але якщо в школі, наприклад, 1,5 тисячі дітей, то другу ставку не додають. Крім того, психолог завантажений паперовою роботою, звітами або іншими обов’язками, і просто не встигає з цими дітьми працювати. Тому необхідно це реформувати”, – зазначила посадовиця.
Проблеми, за словами омбудсменки, виникають і на етапі юридичного реагування. За підсумками 2024 року близько 20% справ про булінг так і не були розглянуті через сплив тримісячного строку. Частину матеріалів суди відхиляють через неналежне оформлення документів.
Навіть у справах, які доходять до суду, рішення часто обмежуються попередженнями або формальними вибаченнями.
“Ми маємо розуміти те, що частина справ взагалі до суду не доходить, тому що досить часто батьки просто переводять дитину в іншу школу чи в інший клас, і не хочуть далі доводити свою правоту в питанні булінгу, бо це стрес для дитини та додаткові витрати для батьків. І ті, хто здійснює булінг, залишаються непокараними”, – наголосила Лещик.
Вона також зауважила, що в окремих випадках керівники закладів освіти не повідомляють поліцію про факти булінгу, що унеможливлює притягнення кривдників до відповідальності.
Наразі законодавство передбачає штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи за перше вчинення булінгу. У разі повторного випадку протягом року сума штрафу зростає до 1800 – 3400 гривень. Саме ці розміри покарання, на переконання освітньої омбудсменки, вже не відповідають реальному масштабу проблеми.
Немає коментарів