Історія Свято-Троїцького монастиря в селищі Сатанів пов’язана не лише з давньою оборонною архітектурою, а й з випадком довічного ув’язнення, що стався тут у XVIII столітті. Саме в цій обителі у 1775 році перебував у покаранні монах Филимон Вітошинський. Інформацію про це навів краєзнавець і член громадської організації “Україна Інкогніта” Дмитро Полюхович.
Як зазначив дослідник, відлік історії ув’язнення у монастирських мурах почався саме з Вітошинського, який відбував покарання в окремій келії. Про умови, в яких його утримували, свідчать збережені конструкції приміщення. На місці й досі помітно, де колись стояли металеві решітки та були замуровані двері. У кімнаті існували лише два отвори: один призначався для відра, інший – для подачі їжі й води. Точна тривалість його перебування там невідома.
Сам монастир, за словами Полюховича, належить до найстаріших у межах області. Попри численні легенди про нібито виникнення у VII-X століттях, підтверджені відомості свідчать про його існування вже у XVI столітті. Архітектура споруд XVII століття демонструє оборонний характер, адже в період нападів татар муровані монастирські будівлі створювали з урахуванням можливості оборони.
На початку XVIII століття оборонна функція поступово зникла. Полюхович пояснив, що у 1744 році обитель пережила масштабну реконструкцію: зведено нову браму, а стару, вбудовану в башту, переобладнано під церкву Покрови. На другому ярусі дзвіниці тоді облаштували ще одну церкву – Святого Миколая. Нині піднятися на другий поверх неможливо.
Окрема частина комплексу – галерея – з’явилася пізніше. Дослідник звернув увагу на різницю кольору склепіння, що вказує на добудову XVIII століття. Разом із галереєю тоді з’явилася і вбиральня. Полюхович пояснив, що внизу під туалетом не передбачали вигрібної ями, адже там містився льох, куди встановлювали діжку. Її, за потреби, виносив або чернець, або найманий робітник, тому сильного запаху в приміщенні не виникало.
На території монастиря й нині функціонує храм – церква Святої Трійці. Будівлю звели у XVII столітті як оборонну, але в середині XVIII століття її перебудували в тодішньому бароковому стилі. Після цього храм утратив оборонні риси, адже верхній ярус із бійницями демонтували.
Свято-Троїцький монастир завершив свою діяльність наприкінці 1961 року. Про це розповів Полюхович, підсумувавши історію однієї з найстаріших обителей регіону.
Немає коментарів