Із Києва до Кам’янця: історія коледжу будівництва, архітектури та дизайну

Історія одного з ключових будівельних навчальних закладів Поділля почалася не у Кам’янці-Подільському. Його витоки – у повоєнному Києві, де в 1944 році запрацював технікум, що згодом пройшов шлях релокації, реформ і перетворився на сучасний фаховий коледж.

Спочатку це був Київський технікум цивільного будівництва, створений відповідно до постанови ЦК ВКП(б) від 27 лютого 1944 року. Уже 1 червня того ж року стартував навчальний процес. Перший набір був масштабним – 429 учнів, з якими працювали 27 викладачів.

Із Києва до Кам’янця: історія коледжу будівництва, архітектури та дизайну

Навчання велося за чотирма напрямами, що формували основу повоєнної відбудови країни:

  • промислове та цивільне будівництво;
  • архітектура і внутрішнє оздоблення будівель;
  • механізація будівельного виробництва та підприємств будівельної індустрії;
  • дорожнє будівництво.

Новий етап у житті технікуму розпочався восени 1957 року. Рішенням Ради Міністрів УРСР заклад перевели з Києва до Кам’янця-Подільського, передавши його у підпорядкування Раднаргоспу Вінницького економічного району. Разом із навчальним закладом до міста переїхали й викладачі – інженери та архітектори.

«На початку грудня 1957 року до Кам’янця-Подільського з Києва прибула студентська молодь будівельного технікуму. Для їхнього проживання місто передало під гуртожиток новозведений житловий будинок на вулиці Панівецькій, що стало важливим кроком у налагодженні повноцінної роботи навчального закладу на новому місці».

Навчальний процес розмістили у будівлі колишньої міської управи на розі сучасних вулиць Шевченка та Соборної. Зведена у 1897-1901 роках за проєктом губернського архітектора Віктора Канакотіна, вона в різні періоди виконувала адміністративні та медичні функції. З листопада 1957 року тут остаточно оселився будівельний технікум, а у 1984 році будівлю внесли до переліку пам’яток містобудування та архітектури.

Із Києва до Кам’янця: історія коледжу будівництва, архітектури та дизайну

Поруч з основним корпусом з’явився і великий актовий зал на 700 місць. Його у 1959-1962 роках власноруч збудували учні технікуму. До цього на цій ділянці ще до Першої світової війни працював кінозал «Ілюзіон».

За десятиліття існування заклад неодноразово змінював підпорядкування – від міністерств УРСР до Української державної будівельної корпорації «Укрбуд». У 2007 році технікум офіційно отримав назву Кам’янець-Подільський коледж будівництва, архітектури та дизайну.

Сьогодні це заклад передвищої фахової освіти, який готує фахових молодших бакалаврів за кількома напрямами. Освітній процес організований на трьох відділеннях:

  • архітектури та дизайну;
  • будівельному;
  • технологічному.

Окрім основних програм, у коледжі діє курс «Маляр-штукатур», ініційований Профспілкою будівельників України. Студентське життя доповнюють гуртки та спортивні секції – зокрема з баскетболу, волейболу та шахів.

Із Києва до Кам’янця: історія коледжу будівництва, архітектури та дизайну

Для іногородніх студентів передбачено два гуртожитки – на проспекті Грушевського та на вулиці Драгоманова. Загальний житловий фонд становить 268 кімнат. Ліцензійний обсяг коледжу – 310 осіб, а тривалість навчання складає три роки.

Так навчальний заклад, що народився у столиці в умовах повоєнної відбудови, став невід’ємною частиною освітнього та архітектурного простору Кам’янця-Подільського.

Із Києва до Кам’янця: історія коледжу будівництва, архітектури та дизайну

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *