Щорічний звіт Єврокомісії про розширення свідчить, що виконавчий орган ЄС серйозно налаштований прийняти нових членів до завершення свого мандату у 2029 році. У документі визначено чотирьох потенційних кандидатів: Албанію, Молдову, Чорногорію та Україну.
Звіт, оприлюднений 4 листопада, став першим після формування нової комісії наприкінці минулого року. У ньому оцінюється поступ десяти країн, що прагнуть членства в ЄС, серед яких також Боснія і Герцеговина, Грузія, Косово, Північна Македонія, Сербія та Туреччина.
Цього разу звіт має виразне геополітичне спрямування. За даними брюссельських чиновників, розширення знову стало актуальною темою для блоку. Востаннє Євросоюз приймав нового члена у 2013 році, коли до нього приєдналася Хорватія. Згодом, після виходу Великої Британії у 2020 році, кількість учасників навіть зменшилася.
У документі за 2025 рік наголошено, що нинішня комісія вперше з 2010–2014 років реально розглядає можливість приєднання нових держав, а сам процес просувається швидше, ніж за попередні п’ятнадцять років. Зміни темпів пов’язують із російським вторгненням в Україну у 2022 році. Як зазначила голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас, «геополітичні зрушення чітко підтверджують необхідність розширення. Це не розкіш, а потреба, якщо Європа хоче залишатися сильним гравцем на міжнародній арені».
Чорногорія може стати наступним членом ЄС
Найімовірнішою кандидатурою на вступ є Чорногорія, яка планує завершити переговори до кінця 2026 року. У звіті підкреслено, що країна «рухається до досягнення цієї мети».
Однак остаточне рішення належить 27 державам-членам, які повинні одностайно схвалювати відкриття та закриття кожного з 33 тематичних розділів переговорів. Саме вони визначають готовність країни прийняти норми ЄС у різних сферах.
Чорногорія веде переговори вже понад десять років. Вона відкрила всі 33 розділи, але закрила лише сім. Водночас більшість із них завершили протягом останнього року, що свідчить про пришвидшення процесу. Європейські дипломати прогнозують, що до кінця року можуть бути закриті ще п’ять розділів, хоча деякі вважають це занадто оптимістичним сценарієм.
Попри поступ, зберігаються питання щодо боротьби з корупцією, організованою злочинністю та незалежності судів. Хоча ймовірність вступу у 2026 році залишається невисокою, у дипломатичних колах говорять, що Чорногорія може стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.
Албанія – наступна у черзі
Албанія також демонструє значний прогрес. Тиранський уряд планує завершити переговори у 2027 році, і Єврокомісія оцінює цей план як реалістичний.
За останній рік Албанія відкрила 28 із 33 розділів переговорів, а решту п’ять планує розпочати найближчим часом. Однак справжнім викликом залишається їхнє закриття. Попри розвиток туристичного сектору та популярність серед європейців, репутація країни все ще затьмарена асоціаціями з організованою злочинністю.
У звіті Єврокомісії Тирані рекомендують активізувати розслідування щодо наркоторгівлі та підвищити ефективність у боротьбі зі злочинними угрупованнями.
Молдова й Україна: спільний шлях, різні перешкоди
Молдова та Україна залишаються пов’язаними у процесі інтеграції, адже обидві подали заявки у 2022 році. Хоча раніше з’являлися чутки про їх можливе розділення, країни рухаються синхронно.
Молдова могла б розпочати переговори швидше, однак Україна залишається заблокованою через позицію Угорщини, яка протягом року блокує ухвалення рішень. Очікується, що ситуація не зміниться до парламентських виборів у Будапешті у квітні 2026 року. Молдова розраховує на вступ у 2028 році, тоді як Україна сподівається приєднатися до кінця десятиліття, незважаючи на війну.
Обидві держави отримали високі оцінки у звіті, хоча Києву раніше нагадували про необхідність зберігати незалежність НАБУ і САП. Поки рішення політично заблоковане, усі члени ЄС, окрім Угорщини, погодилися продовжити технічну роботу з обома столицями, очікуючи зміни позиції Будапешта після можливих політичних змін наступного року.
За оцінками більшості країн Євросоюзу, приблизно половину розділів переговорів можна відкрити відразу. Комісар з питань розширення Марта Кос висловила оптимізм, заявивши, що всі 33 розділи можуть бути відкриті одночасно, якщо Угорщина зніме блокування.
Як зміниться процедура розширення
Паралельно в ЄС обговорюють реформу процесу розширення, щоб зробити його ефективнішим. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта запропонував зберегти принцип одностайності лише для початку та завершення переговорів. Ідея не знайшла підтримки, адже деякі держави вважають важливим мати додаткові запобіжники для уповільнення процесу.
Не лише Угорщина блокує сусідів: Болгарія стримує Північну Македонію, а Хорватія наполягає на контролі за Сербією до її можливого вступу. У ЗМІ обговорюються й інші пропозиції – наприклад, варіант вторинного членства без повного права голосу, який одразу відкинув президент України Володимир Зеленський.
Єврокомісія водночас готує перегляд політики розширення. Марта Кос пропонує механізм призупинення права голосу або обмеження доступу до фондів ЄС для нових членів у разі порушення принципів верховенства права. Це натяк країнам Західної Європи, які побоюються появи «нової Угорщини» в клубі.
Найбільш імовірним варіантом управління процесом залишається введення перехідних періодів, як це вже робили у 2004 році для країн Центральної та Східної Європи. Тоді новим членам тимчасово обмежували доступ до ринку праці та єдиного ринку ЄС. Аналогічний підхід можуть застосувати й до українського агросектору, щоб уникнути політичних суперечок.
З усіх кандидатів саме Україна має найскладніший шлях через масштаб війни та економічні виклики. Водночас інтеграція менших держав, таких як Албанія, Молдова та Чорногорія, видається значно простішою. Як зазначила Кос, населення Чорногорії – близько 600 тисяч осіб, що відповідає одному бельгійському місту, тоді як Албанія й Молдова з менш ніж трьома мільйонами мешканців кожна співставні за розміром із Римом.
Немає коментарів