Після серії непростих дипломатичних контактів у Брюсселі та Москві в євроатлантичній спільноті переважає скепсис: Москва не демонструє наміру шукати реальний мир. На цьому наголошують представники кількох держав, зокрема міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, яка окреслює позицію союзників щодо майбутнього України та безпекових гарантій.
Попри увагу до недавньої місії американської делегації в Москві, очікуваного прогресу так і не сталося. У НАТО переконані, що Кремль не готовий до конструктивних рішень. Європейські дипломати говорять про потребу не послаблювати, а лише посилювати санкційний та політичний тиск.
«Потрібен більший тиск і більше санкцій проти російської економіки. Має бути дуже чітке розуміння – ні союзники, ні Україна не здаються», – наголошує Браже.
На зустрічі глав МЗС країн НАТО у Брюсселі союзники визначили три ключові вектори. По-перше, виконання рішень Гаазького саміту – насамперед виділення п’яти відсотків ВВП на оборону та зміцнення оборонної промисловості. По-друге, продовження масштабної підтримки України через оборонні закупівлі, ініціативу PURL та двосторонні програми. По-третє, формування довгострокової стратегії стримування РФ, яка повинна обмежити її військовий потенціал у перспективі.
Латвія, за словами Браже, вже кілька місяців ухвалює нові рішення щодо озброєнь, енергетичної інфраструктури та власних внесків у спільні програми. Вона підкреслює: для Росії стримувальним чинником є лише сила, а тому будь-яка слабкість з боку Заходу унеможливлюється.
Окрему увагу НАТО приділило питанням мирного процесу. У Європі наголошують – ніхто не буде тиснути на Україну щодо умов, які суперечать її інтересам. Київ, як підкреслює латвійська міністерка, має повне право визначати власні межі та позицію.
«Україна знає свої межі, свої червоні лінії, і вона сама визначить, що для неї прийнятно», – підкреслює Браже.
При цьому в Європі розуміють: Москва намагається нав’язати свої «червоні лінії», серед яких і вимога визнання окупованих територій. Латвія наполягає, що подібний варіант є неприйнятним і не розглядається ні за яких обставин.
У штаб-квартирі НАТО обговорювали й безпекові гарантії для України. Ключовими елементами союзники називають збереження сильних Збройних сил, інтеграцію з НАТО, підтримку ЄС та перспективу членства. Європейські уряди вважають, що українська армія має залишатися найпотужнішою в регіоні, а резервні гарантії союзників повинні стати додатковим щитом.
«Необхідно забезпечити Україні можливість мати значні Збройні сили. Власні Сили оборони відіграють надзвичайну роль», – зазначає глава МЗС Латвії.
Серед дипломатів немає одностайності щодо темпів російської загрози, але загальне бачення незмінне – Кремль залишається ключовим довгостроковим викликом для НАТО. Саме тому союзники прагнуть збалансувати бажання миру з потребою гарантувати, що Росія більше не зможе вдатися до агресії.
Для України ж найважливішим залишається те, що в Брюсселі чітко дали зрозуміти – жоден союзник не вимагатиме від Києва прийняття неприйнятної угоди. Європа готова підтримувати рішення України, незалежно від того, чи буде Київ готовий до поступок, чи відмовиться від них.
Немає коментарів