Команда краєзнавців із Городка на Хмельниччині здобула міжнародне визнання, увійшовши до числа призерів конкурсу з дослідження давніх єврейських цвинтарів. Їхня робота про старий некрополь міста була відзначена серед десятків проєктів з усієї Європи.
Міжнародний конкурс ініціював Фонд ESJF European Jewish Cemeteries Initiative за підтримки уряду Німеччини. До участі долучилися дослідники з дев’яти європейських країн, які представили власні напрацювання з вивчення та збереження єврейської поховальної спадщини.
Україну на конкурсі гідно представили волонтери з Городка – учасники партнерського проєкту «Могили предків», який реалізують місцева мерія та ГО «Україна Інкогніта». Ініціатива охоплює дослідження українських, польських та єврейських некрополів регіону.
За три роки активної роботи учасники проєкту обстежили близько 50 місць поховань. Польові дослідження дали змогу зробити низку відкриттів, які зацікавили не лише українських, а й іноземних фахівців.
Підсумком експедицій стали майже сто публікацій у регіональних, всеукраїнських та закордонних медіа. Крім того, волонтери організували три фотовиставки, які демонструвалися у Городку, інших містах України та за кордоном.
У конкурсній роботі цього року краєзнавці Олег Федоров, Валентин Нищий та Ігор Олійник зосередилися на старому єврейському цвинтарі Городка. Некрополь зберігся як цілісний комплекс ще з початку XVIII століття – рідкісний випадок для Поділля.
Олег Федоров пояснює, чому саме цей об’єкт став центральним у дослідженні:
“Все інше не пережило буремне XX століття. Ми давно планували ретельно його дослідити, а конкурс став доброю нагодою поєднати наукову роботу з міжнародною співпрацею. До того ж участь у конкурсі, де були представлені дев’ять європейських країн, – це ще й політичний крок: ми показуємо світові, що в Україні немає жодного нацизму. Адже українці досліджують єврейську спадщину, який тут «нацизм»?”
Серед характерних особливостей городоцького некрополя дослідники виокремлюють надгробки з «коронованими» левами. У цій частині Поділля подібні зображення зазвичай трапляються без корон, що робить пам’ятки ще ціннішими для науки.
Важливу роль у підготовці роботи відіграла консультативна підтримка фахівця з юдаїки Дмитра Полюховича – автора дослідження про єврейський цвинтар Сатанова.
Він згадує про свою участь у проєкті:
“Мені дуже хотілося більш ретельно попрацювати над дослідженням старого (від початку XVIII століття) Городоцького єврейського некрополя, але саме в цей час я завершував інший важливий і складний проєкт. Тому обмежився консультаціями та наглядом. Було цікаво подивитися, як колеги впораються самостійно. І вони справді добре впоралися: втручатися довелося лише кілька разів у дійсно складних випадках. Дуже допомогла й моя книжка про Сатанів, яка фактично є енциклопедією єврейської некрополістики та актуальна для будь-якого цвинтаря Східної Європи”.
Результати та перспективи
Загалом на конкурс подали 35 робіт. Команда з Городка посіла третє місце, розділивши його з дослідниками зі Словаччини, Чехії та Молдови.
Хмельниччина загалом продемонструвала потужний результат. Серед українських призерів також відзначили дослідження єврейського цвинтаря в Деражні, яке очолювала Тетяна Шевчук.
Для регіону такі напрацювання мають прикладне значення:
- Туризм – досліджені об’єкти можуть стати основою для нових маршрутів.
- Протидія пропаганді – реальна робота зі збереження єврейської спадщини руйнує міфи про «нацизм» в Україні.
- Наука – зібрані матеріали планують видати у вигляді брошур для широкого кола читачів.
Історія городоцьких волонтерів показує, як локальна ініціатива здатна вийти за межі регіону та стати частиною європейського діалогу про пам’ять, спадщину й відповідальність за минуле.
Немає коментарів