Рівно дванадцять років тому на київській Інститутській вирішувалася доля нації. 20 лютого Хмельницька громада згадала тих, хто першим став до бою за українське майбутнє, змінивши хід світової історії та власні життя назавжди.
Для міського голови Олександра Симчишина події Революції Гідності стали особистим переломом. У своєму зверненні він підкреслив, що пам’ять про Майдан – це не про офіційні переліки в книгах, а про живі спогади.
«З юності я вивчав історію борців за Україну, але подвиг Небесної сотні розділив моє життя та реальність кожного українця на “до” та “після”. Це більше не імена з ініціалами у підручнику – це Люди, яких я знав особисто. Важко передати емоції, коли шукаєш знайомі риси облич на кадрах тодішньої хроніки чи на меморіальних плитах тепер», – зазначив очільник міста.
Саме 20 лютого 2014 року стало точкою відліку тривалої війни. Поки в серці столиці Герої зупиняли спроби рашистів знищити Україну, ворожа орда вдерлася до Криму та на Донбас. Ця битва за Свободу і Гідність не вщухає вже дванадцять років поспіль.
Цьогоріч пам’ятні заходи у місті об’єднали різні покоління та мистецькі формати:
- День розпочався із загальноміської хвилини мовчання під звуки мелодії «Шана», яка вже стала традиційним символом пам’яті для громади.
- Упродовж дня діти приносили до пам’ятника білих паперових янголів – тендітні символи душ загиблих Героїв.
- Відбулася спільна молитва та покладання квітів, під час яких поіменно згадали кожного хмельничанина, який віддав життя з початку війни у лютому 2014 року.
- У музеї-студії фотомистецтв презентували тематичну виставку Олександра Синиці «Мій Майдан», що зафіксувала обличчя революції.
- Особливим акцентом стало театралізоване дійство «Ми рідні Воїнів-Героїв» за участю сімей полеглих та військовослужбовців Сил оборони.
Подвиг на Інститутській показав усьому світу, що українці готові боротися за свою державу до кінця. Ті, хто першими тримали стрій, передали естафету нинішнім захисникам. Пам’ятаємо, не пробачимо і продовжуємо боротьбу. Слава Україні!
Немає коментарів