У Хмельницькому відбулася масштабна подія, що об’єднала захисників, які обрали шлях підприємництва, – «Форум ветеранських можливостей». Організаційним ядром заходу стали 12 громадських об’єднань регіону. Головна особливість зустрічі полягала в тому, що її ініціювали та провели самі учасники бойових дій, створивши майданчик для обміну реальним досвідом.
Програма форуму була насиченою та включала три тематичні панелі. Окрім обговорень, гості могли відвідати виставку, де ветерани презентували власну продукцію та сервіси. Захід зібрав значно більше людей, ніж очікувалося: попри 250 попередніх заявок, до локації завітали понад 300 учасників.
Співорганізаторка заходу та очільниця обласного осередку «Захист держави» Оксана Каденко наголосила на важливості формату «свій для свого». Вона зазначила, що ветерани під час ресоціалізації часто почуваються інакшими, тому їм критично важливо перебувати в середовищі, де панує повне взаєморозуміння.
Ветерани — це люди, які в процесі ресоціалізації відчувають себе відмінними. Вони хочуть до своїх, там, де їх розуміють. Цей форум — це і є можливість відчути себе в полі своїх: там, де тебе розуміють, де ти можеш отримати відповіді на запитання саме у тому форматі, в якому тобі потрібно, там де в тебе є доступ до джерел, яких би ти сам по собі отримував складно.
Дискусійна частина була чітко структурована. Спершу присутнім презентували вже діючі успішні бізнес – кейси. Далі фахівці з Агенції регіонального розвитку, юристи та податківці розібрали конкретні інструменти, що необхідні для легального старту та функціонування власної справи.
Заключна панель мала презентаційний характер. Тут учасники коротко розповідали про доступні можливості у сферах мистецтва, спорту, психологічної допомоги та юридичного супроводу. Кожен ветеран міг почути про конкретні сервіси, якими він може скористатися вже сьогодні.
Однією з ключових новин форуму стало створення «Ветеранської спільноти України». За словами співорганізатора Олександра Маковея (позивний «Макоша»), наразі до спілки увійшли 6 організацій, але це лише початок.
Він підкреслив, що об’єднання зусиль малих громадських організацій дозволяє перетворити звичайні прохання на чітку позицію та вимоги, з якими рахуватимуться як держава, так і міжнародні донори.
Олександр Макоша також поділився амбітними планами щодо створення спеціальних кластерів ветеранських можливостей. Йдеться про колаборацію захисників із цивільним бізнесом для реалізації спільних проєктів.
Я хочу створити кластери ветеранських можливостей, де будуть ветерани, можливо в колаборації з цивільним бізнесом, будуть об’єднуватися і створювати спільні бізнеси. Основна ціль — ветеран, це не пільговик. Ветеран – це державний потенціал і успішний бізнесмен.
Дрони та крафт на службі цивільного життя
Експозиція ветеранських виробів продемонструвала вражаючий спектр напрямків. На виставці представили близько 20 підприємств з усієї Хмельниччини. Організатори наголошують, що бізнес часто є сімейною справою, де дружини захисників відіграють ключову роль у розвитку бренду.
Асортимент представлених товарів був максимально різноманітним:
- виробництво крафтових сирів та копченого м’яса;
- технологічні послуги СТО;
- виготовлення БпЛА;
- бджільництво та кавова справа.
Олександр Мельник, ветеран ДПСУ та ЗСУ, представив проєкт «Лавандова пасіка». Свою справу він розпочав ще у 2021 році, а після звільнення зі служби у 2024 – му масштабував виробництво завдяки отриманому гранту. Зараз його господарство налічує близько 60 вуликів.
У планах підприємця — запуск апітерапії. За кошти гранту від «Червоного хреста» Олександр вже придбав три спеціальні апібудинки, де люди зможуть оздоровлюватися за допомогою вібрацій бджіл та цілющих пахощів прополісу й меду.
Свою історію розповіла і Юлія, дружина ветерана. Її чоловік володіє СТО, де не лише ремонтують автівки, а й адаптують транспорт для потреб Збройних Сил та воїнів з ампутаціями. Сама ж Юлія займається розвитком сімейної кав’ярні.
Попри труднощі, через які дві з трьох точок довелося закрити, жінка продовжує працювати. На форумі вона презентувала сировину: каву, авторські чаї та спеції, які використовуються в їхньому закладі.
Родина двічі отримувала гранти по 500 000 гривень. Юлія зізнається, що найскладнішим етапом було не саме ведення бізнесу, а розуміння механізмів роботи з грантовими коштами та звітністю на початковому етапі.
Немає коментарів