Наприкінці 2025 року українці отримають оновлену урядову програму «Зимова підтримка». Цього разу допомога не обмежиться виплатою 1000 гривень, як торік: влада обіцяє також безкоштовний проїзд залізницею на відстань до 3000 кілометрів і низку інших пільг. Пілотний проєкт запустять із 1 грудня для прифронтових регіонів, а з січня – для всієї країни. Відстежити рейси можна буде через мобільний застосунок.
На реалізацію програми уряд спрямує понад 14 мільярдів гривень. Очікується, що скористаються нею щонайменше 10 мільйонів громадян. Водночас навколо ініціативи вже виникла дискусія: чи це реальна допомога людям, чи передвиборчий піар.
1000 гривень знову: що зміниться у «Зимовій підтримці»
Президент Володимир Зеленський на початку листопада повідомив, що оновлена програма включатиме кілька напрямів: одноразову виплату 1000 гривень кожному українцю, ще по 6 500 гривень – для соціально вразливих категорій, а також медичні послуги й фіксовані тарифи на енергоносії. Ідентична ініціатива діяла торік під назвою «Зимова єПідтримка» й отримала в народі назву «тисяча Зеленського». Тоді початкове фінансування у 3,86 мільярда гривень збільшили до понад 10 мільярдів, а допомогу отримали 14,4 мільйона українців.
Міністр соціальної політики Денис Улютін уточнив, що у 2025 році заявки на виплату прийматимуть із 15 листопада по 15 грудня. На ці цілі вже закладено 10 мільярдів гривень. Уряд прогнозує, що програмою скористаються близько 10 мільйонів осіб.
Не всі народні депутати підтримують цю ідею. Представник «Голосу» Ярослав Железняк розкритикував програму, назвавши її неекономічною.
«Ми за 10 мільярдів гривень платників податків, які забираємо з фонду соцстраху, фактично запроваджуємо субсидію на поповнення мобільного рахунку чи інтернету. Це гарна ідея у четвертий рік повномасштабної війни? Коли бракує грошей на фронт і медицину – це питання не економіки, а політичної етики», – зазначив Железняк.
Заступниця голови «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе у соцмережах заявила, що кошти, вилучені з бюджету Києва, використовують «під акомпанемент Банкової» на PR-акції, замість реальних потреб оборони й «Укрзалізниці».
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у відповідь на критику підкреслила, що вважає програму необхідною соціальною підтримкою.
«Я не вважаю це популізмом. Війна триває, ми заможнішими не стаємо, ця програма має підтримати людей у зимовий період», – сказала Свириденко.
Депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан додав, що подібні виплати допомагають стабілізувати економічну ситуацію, адже кошти залишаються всередині країни.
«УЗ-3000»: чи виправданий безкоштовний проїзд
Ідея програми «УЗ-3000» викликала найгучнішу реакцію серед громадськості. Ініціатива дозволяє кожному українцю безоплатно подолати до трьох тисяч кілометрів залізницею, що еквівалентно маршруту Запоріжжя – Ужгород і назад. Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський пояснив, що пасажири зможуть оплачувати поїздки «накопиченими» кілометрами в застосунку. Спершу проєкт працюватиме в прифронтових областях, а з початку 2026 року – по всій країні.
За його словами, програма орієнтована на поїздки у позапікові періоди та не потребує додаткових коштів із бюджету, оскільки квитки надаватимуться з вільних місць. Частину можливих втрат компенсують за рахунок преміум-тарифів.
«Компанія ще розраховує суму ціни квитка преміум-сегменту. Ми думаємо, щоб у перші дні продажу квитки були співмірні нинішньому тарифу, а останні квитки можуть зрости до 60-70%», – уточнив Перцовський.
Заступник голови наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко повідомив, що «УЗ-3000» працюватиме лише там, де є вільні місця, і пасажирам запропонують обирати «зручний час» для подорожей. У Верховній Раді, де він презентував проєкт, депутати не змогли поставити додаткові питання через обмеження регламенту.
Опоненти ідеї застерігають, що вона може збільшити навантаження на популярні маршрути та погіршити фінансовий стан компанії. Народна депутатка Юлія Сірко вважає ініціативу «популізмом, який оплатять усі громадяни через податки» і прогнозує можливе банкрутство «Укрзалізниці» у 2027 році. Економіст Ілля Несходовський додав, що за таких умов збиткові напрямки стануть ще менш прибутковими.
Стан і проблеми залізниці
Сергій Лещенко визнав, що пасажирські перевезення залишаються збитковими, а внутрішні резерви для покриття втрат вичерпані. За його словами, у 2025 році доходи від далеких маршрутів становитимуть близько 7 мільярдів гривень, тоді як витрати перевищать 20 мільярдів.
Голова правління Олександр Перцовський уточнив, що після скорочення вантажопотоку майже вдвічі залізниця втратила джерело компенсації. Уряд у 2025 році виділяє на підтримку компанії 13 мільярдів гривень, а у 2026-му – 16 мільярдів.
Юлія Сірко наголошує, що собівартість квитка втричі перевищує фактичну ціну, а 85% рухомого складу зношено. Вона також вказує на відсутність реєстру пільговиків і непрозорий облік пасажирів. Лещенко серед заходів стабілізації назвав поетапне підвищення вантажних тарифів на 27% і 11%, що може принести до 22 мільярдів гривень додатково.
Керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України Володимир Ланда наголошує, що головна причина збитковості – корупція. За його словами, у компанії діють різнотипні схеми, пов’язані з перевезеннями, закупівлями й ремонтом. На його думку, врятувати ситуацію можуть лише структурні реформи та модернізація.
«Це питання не однієї точкової державної ініціативи, а системної реформи. Якщо держава ухвалює рішення фінансово підтримати «Укрзалізницю», існує чимало шляхів зробити це більш ефективно, ніж розмазати підтримку тонким шаром по мільйонах пасажирів», – зазначив Ланда.
Інші соціальні ініціативи та джерела фінансування
Крім основних програм, уряд оголосив про виплати по 6 500 гривень для ВПО, малозабезпечених родин і безробітних. На це передбачено 4,4 мільярда гривень. Міністр Денис Улютін пояснив, що Мінсоцполітики зосереджується на допомозі сім’ям із дітьми, людям з інвалідністю та старшим громадянам.
МОЗ готує медичну програму для українців віком 40+, яка стартує у 2026 році. Вона передбачає безоплатні обстеження, консультації лікарів і рецепти на ліки. Також уряд продовжує дію фіксованих тарифів на газ та електроенергію, компенсацій ОСББ і мораторію на відключення у прифронтових зонах.
Народний депутат Олексій Мовчан пояснив, що кошти на «Зимову підтримку» надходять із невикористаних бюджетних програм. Він вважає, що понад 14 мільярдів гривень не загрожують стабільності державних фінансів, а спрямовані на гуманітарну підтримку.
Депутат Богдан Кицак повідомив, що фінансування програми «3000 кілометрів» частково забезпечать із резервного фонду, а у 2026 році – з міжнародних ресурсів. Опозиція, однак, вважає ці витрати необґрунтованими. Ярослав Железняк переконаний, що за популізм доведеться заплатити зростанням інфляції та девальвацією гривні.
Політичний підтекст і критика експертів
Ще до запуску «Зимової підтримки» програма стала предметом суперечок. Частина політиків бачить у ній необхідну соціальну допомогу, інші – елемент політичної кампанії. Політолог Ігор Рейтерович заявив, що подібні ініціативи створюють небезпечну залежність від державних «подарунків» і нагадують передвиборчі маневри.
«Те, що влада говорить, що вона до виборів не готується, не означає, що в реальності вона цього не робить. Це передвиборчий маневр, спрямований на певні групи виборців, які оцінять допомогу у складній економічній ситуації», – вважає Рейтерович.
Він також попереджає, що популістські роздачі можуть викликати запитання з боку міжнародних партнерів. Подібну позицію розділяє народна депутатка Юлія Сірко, яка наголошує, що замість «подарунків» держава має шукати шляхи збільшення доходів бюджету.
Експерти підсумовують: попри очікувану користь для громадян, «Зимова підтримка» не замінює потребу у системних економічних реформах і зміні підходів до управління державними компаніями.
Немає коментарів