Як лікувати бактеріальний вагіноз

Бактеріальний вагіноз — це найбільш поширене порушення мікрофлори піхви у жінок, яке виникає внаслідок дисбалансу між корисними й умовно-патогенними бактеріями. Основна мета лікування — швидко відновити нормальний баланс мікробіоти, усунути симптоми та мінімізувати ризик рецидиву. Далі розглядаються дієві методи лікування, нюанси вибору препаратів, правила профілактики та важливі поради для запобігання повторному появі бактеріального вагінозу.

Що таке бактеріальний вагіноз і чому його потрібно лікувати

Бактеріальний вагіноз (БВ) виникає, коли кількість лактобактерій, які захищають слизову оболонку піхви, знижується, а кількість анаеробних бактерій значно зростає. Основні симптоми — характерні виділення із запахом риби, свербіж, дискомфорт. БВ підвищує ризик розвитку запальних захворювань органів малого таза, ускладнень під час вагітності та підвищує ймовірність інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Які препарати дійсно лікують бактеріальний вагіноз

Основою сучасної терапії бактеріального вагінозу залишаються антибактеріальні засоби місцевої або системної дії. Найбільшу ефективність доведено для таких препаратів:

• Метронідазол — у формі вагінального гелю або таблеток. Лікування зазвичай триває 5–7 днів.
• Кліндаміцин — у формі крему чи вагінальних супозиторіїв, можливе й пероральне призначення.
• Тинідазол — приймається всередину, зазвичай одноразово або коротким курсом.

Вибір засобу залежить від тяжкості симптомів, індивідуальної переносимості, наявності супутніх станів та вагітності. Самолікування без консультації гінеколога неприпустиме.

Як правильно приймати метронідазол

Найпоширеніша схема — 500 мг двічі на день протягом 7 днів або застосування 0,75% гелю вагінально раз на добу протягом 5 днів. Препарат може спричиняти металевий присмак у роті, легку нудоту, несумісний із вживанням алкоголю. Важливо дотримуватися повного курсу, навіть якщо симптоми зникли раніше.

Чи можна використовувати кліндаміцин

Кліндаміцин призначається при непереносимості або неефективності метронідазолу. Крем 2% вводять у піхву 1 раз на добу перед сном протягом 7 днів. Таблетки або капсули використовують рідше через більшу ймовірність побічних явищ із боку травного тракту. Не рекомендовано застосовувати крем із латексними презервативами через ризик пошкодження матеріалу.

Що таке альтернативні антибактеріальні засоби

Тинідазол — ще один ефективний препарат, який може призначатися коротким курсом (наприклад, 2 г одноразово або по 1 г двічі на добу протягом 2 днів). Він має подібну ефективність до метронідазолу і менш виражений смак у роті, але також несумісний з алкоголем.

Чому важливо не займатися самолікуванням

Бактеріальний вагіноз іноді маскується під інші захворювання (кандидоз, трихомоніаз), які потребують зовсім іншого підходу. Тільки лікар може правильно оцінити симптоми, призначити адекватну терапію, врахувати можливі протипоказання та уникнути ускладнень.

Які препарати не використовують для лікування бактеріального вагінозу

Слід уникати антибіотиків широкого спектра без призначення лікаря, оскільки вони можуть погіршити стан мікрофлори. Протигрибкові засоби (наприклад, флуконазол, клотримазол) не діють на збудників бактеріального вагінозу й не рекомендовані для його лікування. Використання спринцювань, саморобних розчинів чи народних методів лише погіршує перебіг хвороби.

Як уникнути рецидивів: працюючі профілактичні поради

Навіть після якісного лікування бактеріальний вагіноз має тенденцію до рецидивів. Щоб знизити ризик повторного розвитку захворювання, варто дотримуватися простих, але ефективних рекомендацій.

• Використовуйте тільки делікатну інтимну гігієну без агресивних миючих засобів та ароматизаторів.
• Уникайте спринцювань, оскільки вони порушують природний баланс мікрофлори.
• Носіть бавовняну білизну, яка забезпечує вентиляцію й запобігає надмірному зволоженню.
• Завжди дотримуйтеся правил особистої гігієни, особливо під час менструації.
• Обмежте кількість статевих партнерів і використовуйте захист під час статевого акту.
• Не використовуйте антибіотики без призначення лікаря, навіть для профілактики інших хвороб.

Якщо бактеріальний вагіноз повертається частіше ніж 2–3 рази на рік, обов’язково зверніться до гінеколога для поглибленого обстеження та індивідуальної схеми профілактики.

Що робити під час вагітності та лактації

Лікування бактеріального вагінозу у вагітних вимагає особливої обережності. Деякі антибактеріальні препарати можуть бути протипоказані. Найчастіше застосовують місцеві форми метронідазолу або кліндаміцину, які безпечні для плоду при короткочасному використанні. Призначення лікування можливе тільки після консультації з акушером-гінекологом.

Чому важливо лікувати бактеріальний вагіноз під час вагітності

Нелікований БВ підвищує ризик передчасних пологів, інфікування плодових оболонок, післяпологових ускладнень. Своєчасна терапія дозволяє мінімізувати ці ризики.

Чи потрібне лікування статевого партнера

Бактеріальний вагіноз не вважається класичною інфекцією, що передається статевим шляхом. Але в окремих випадках, при частих рецидивах, лікар може рекомендувати одночасне профілактичне лікування партнера, особливо якщо у нього є ознаки запалення. Чоловікам зазвичай призначають короткий курс метронідазолу або кліндаміцину перорально.

Чи варто приймати пробіотики для профілактики та лікування

Пробіотичні препарати (капсули, вагінальні супозиторії, гелі) з лактобактеріями часто рекомендують для відновлення мікрофлори після курсу антибіотиків. Однак їх ефективність не доведена у всіх дослідженнях. Відомо, що пробіотики не замінюють антибактеріальну терапію, але можуть бути корисними для підтримки балансу мікробіоти та профілактики рецидивів.

• Пробіотики можна використовувати додатково до основного лікування за порадою лікаря.
• Вибирайте лише перевірені препарати з клінічно підтвердженими штамами лактобактерій.
• Тривалість курсу — від 7 до 14 днів після завершення антибактеріальної терапії.

Як зрозуміти, що лікування допомагає

Основні ознаки ефективного лікування — зникнення характерного запаху, нормалізація виділень, зменшення свербежу та дискомфорту. Контрольне обстеження у гінеколога через 1–2 тижні після завершення курсу допоможе переконатися у відсутності рецидиву.

У разі збереження симптомів або їх повернення не займайтеся повторним самолікуванням — зверніться до лікаря для перегляду схеми терапії.

Що робити, якщо бактеріальний вагіноз не зникає після лікування

Іноді симптоми зберігаються навіть після повного курсу терапії. У таких випадках лікар може призначити повторний аналіз мазка, провести додаткові обстеження на інші інфекції та скоригувати лікування. Причинами неуспішної терапії можуть бути:

• Неправильний вибір або дозування антибактеріального засобу.
• Недотримання рекомендацій (переривання курсу, пропуск прийомів).
• Супутні захворювання, що впливають на імунітет чи мікрофлору.
• Порушення правил особистої гігієни чи повторні контакти без захисту.

У разі рецидивуючого перебігу рекомендовано індивідуальне обстеження для виключення інших причин та підбору тривалої профілактичної схеми.

Особливості лікування у жінок із хронічними захворюваннями

Жінки з цукровим діабетом, імунодефіцитом чи гормональними порушеннями частіше стикаються з рецидивами бактеріального вагінозу. Для цієї категорії пацієнток важливо не лише підібрати ефективний антибактеріальний препарат, а й забезпечити контроль основного захворювання. Додатково можуть бути рекомендовані пролонговані курси місцевої терапії або комбіновані схеми з пробіотиками.

• Регулярно контролюйте рівень глюкози та дотримуйтеся рекомендацій ендокринолога при діабеті.
• Уникайте тривалого безконтрольного прийому імунодепресантів без потреби.
• Обговоріть з лікарем можливість корекції гормональної терапії, якщо вона впливає на частоту рецидивів БВ.

Як ефективно підтримувати мікрофлору піхви після лікування

Після закінчення курсу антибіотиків слизова піхви потребує часу для відновлення природної мікробіоти. Деякі сучасні підходи дозволяють прискорити цей процес і зменшити ризик повторного розвитку бактеріального вагінозу:

• Використання вагінальних пробіотиків із клінічно дослідженими штамами лактобактерій.
• Відмова від агресивних засобів для інтимної гігієни — тільки спеціальні м’які гелі з нейтральним pH.
• Утримання від спринцювань та застосування ароматизованих прокладок.
• Врегулювання режиму харчування: раціон із достатньою кількістю рослинної клітковини, обмеження цукру та швидких вуглеводів.
• Достатня фізична активність для підтримки імунітету.

Дослідження демонструють, що тривале використання вагінальних пробіотиків може знизити частоту рецидивів БВ у жінок із хронічним перебігом хвороби.

Чи потрібна додаткова діагностика після лікування

Через 1–2 тижні після закінчення курсу антибіотиків бажано пройти контрольний огляд у гінеколога. Лікар оцінить стан слизової, за потреби проведе повторний мазок на мікрофлору. У разі відсутності симптомів та негативних результатів досліджень додаткове лікування не потрібне.

Якщо ж симптоми зберігаються або з’явилися нові скарги, слід виключити супутні інфекції (хламідіоз, трихомоніаз, кандидоз), провести бактеріологічний посів і визначення чутливості флори до антибіотиків. Це дозволяє підібрати індивідуальну схему терапії при атипових або стійких формах БВ.

Роль харчування та способу життя у профілактиці бактеріального вагінозу

Вплив раціону та щоденних звичок на здоров’я інтимної зони доведено численними дослідженнями. Надлишок швидких вуглеводів, цукру, алкоголь, хронічний стрес і недосипання послаблюють захисні властивості слизової та імунітет. Для профілактики рецидивів БВ рекомендується:

• Віддавати перевагу овочам, зелені, цільнозерновим продуктам.
• Вживати кисломолочні продукти, багаті на пробіотики (йогурти без цукру, кефір).
• Обмежити кількість цукру, здоби, солодких газованих напоїв.
• Пити достатню кількість води для підтримки гідратації слизових оболонок.
• Уникати надмірного вживання алкоголю та куріння.
• Регулярно займатися фізичною активністю для стимуляції кровообігу й імунних процесів.

Коли необхідно повторно звернутися до лікаря

Звертайтеся до гінеколога у таких випадках:

• Симптоми БВ не зникають після завершення лікувального курсу.
• З’явилися нові ознаки (сильний біль, кров’янисті виділення, температура).
• Виник підозрюваний рецидив — виділення з неприємним запахом, свербіж або дискомфорт.
• Ви вагітні або плануєте вагітність і маєте скарги, пов’язані з інтимною сферою.
• Є супутні хронічні захворювання, що ускладнюють перебіг БВ.

Своєчасна консультація лікаря дозволяє уникнути ускладнень і підібрати оптимальне лікування без зайвих ризиків.

Що категорично не рекомендується при бактеріальному вагінозі

• Не використовуйте спринцювання, особливо з антисептиками чи оцтом.
• Не застосовуйте місцеві антисептики без призначення гінеколога.
• Не використовуйте антибіотики «про всяк випадок» або за порадою знайомих.
• Не ігноруйте симптоми навіть при мінімальному дискомфорті — самолікування підвищує ризик хронізації процесу.
• Не поєднуйте одночасно кілька місцевих препаратів без консультації спеціаліста.

Бактеріальний вагіноз успішно лікується сучасними антибактеріальними препаратами при дотриманні рекомендацій лікаря та основних правил профілактики. Важливо не займатися самолікуванням, своєчасно звертатися до фахівця та підтримувати здоровий спосіб життя для профілактики рецидивів.