Вашингтон піднімає ставки: як «Доктрина Донро» змінює правила гри для Латинської Америки

Після стрімкої військової операції у Венесуелі та захоплення Ніколаса Мадуро президент США Дональд Трамп перейшов від локальної демонстрації сили до ширших геополітичних заяв. У Білому домі все частіше говорять про нові принципи американського домінування в Західній півкулі.

Погрози пролунали одразу на кількох напрямах – від Колумбії та Куби до Гренландії. Сам Трамп називає це не поверненням до старого, а кроком далі – за межі класичної «Доктрини Монро».

«Ми тепер керуємо Венесуелою», – сказав президент США, спілкуючись із журналістами. І одразу дав зрозуміти: на цьому історія не завершується.

У нещодавно оприлюдненій «Стратегії національної безпеки США» Західна півкуля займає центральне місце. Документ, за оцінками експертів, чітко відображає особисті погляди Дональда Трампа на роль Сполучених Штатів у регіоні.

Говорячи про Венесуелу, президент фактично анонсував власну інтерпретацію історичного принципу «Америка для американців». У Білому домі її називають «поправкою Трампа».

«Доктрина Монро – це чудова річ, але ми вже багато в чому її перевершили», – заявив Трамп.

Суть оновленого підходу полягає у закріпленні права Вашингтона «відновити американську перевагу в Західній півкулі» та усунути будь-яких конкурентів з-поза регіону, насамперед Китай, від військової присутності й контролю над стратегічними активами.

Фактично Західна півкуля оголошується закритою зоною для сторонніх гравців. При цьому доступ до природних ресурсів гарантується американським корпораціям.

Вашингтон піднімає ставки: як «Доктрина Донро» змінює правила гри для Латинської Америки

Після захоплення Мадуро Дональд Трамп відкрито заявив про контроль над венесуельськими енергоресурсами. Йдеться про країну, яка володіє близько 17 відсотками світових запасів нафти.

6 січня президент повідомив, що Каракас передасть США від 30 до 50 мільйонів барелів нафти для подальшого продажу.

«Ця нафта буде продаватися за ринковою ціною, і я, як президент США, контролюватиму ці кошти, щоб гарантувати, що вони будуть використані на благо народу Венесуели та Сполучених Штатів», – написав Трамп у Truth.

При цьому він підкреслив, що постачання венесуельської нафти до Китаю можуть бути продовжені – навіть попри загальну риторику стримування Пекіна.

Вашингтон піднімає ставки: як «Доктрина Донро» змінює правила гри для Латинської Америки

Заяви щодо Венесуели швидко переросли у відкриті погрози на адресу Колумбії. Президент США різко висловився про її лідера Густаво Петро, звинувативши його у покриванні наркотрафіку.

«Цією країною керує хвора людина, якій подобається виробляти кокаїн та продавати його до США», – заявив Трамп.

На запитання про можливість військової операції проти Колумбії він відповів лаконічно:

«Мені це здається цілком розумним».

Раніше Вашингтон уже припинив гуманітарну допомогу Боготі, завдав авіаудару по рибальському судну та ввів персональні санкції проти Петро.

Сам колумбійський президент спершу утримувався від відповіді, посилаючись на можливі помилки перекладу, але згодом заявив, що відкидає звинувачення та готовий захищати країну зі зброєю в руках.

Вашингтон піднімає ставки: як «Доктрина Донро» змінює правила гри для Латинської Америки

Після Каракаса у фокусі заяв Трампа опинилася Куба. Президент США дав зрозуміти, що острівна держава перебуває на межі краху.

«Куба, схоже, готова впасти», – сказав він журналістам.

За словами Трампа, Гавана втратила основне джерело доходів – венесуельську нафту. Саме на ній працювали майже всі кубинські електростанції, а альтернативи нині немає.

Ситуацію загострює внутрішня криза. З 2021 року Кубу залишили близько 10 відсотків населення. Репресії, дефіцит товарів і жорсткий контроль над суспільством лише прискорюють цей процес.

Додатковим ударом стала загибель 32 кубинських військових під час американської операції у Венесуелі. У Гавані оголосили дводенну жалобу.

«Вірні своїм обов’язкам, наші співвітчизники з гідністю та героїзмом виконали свій обов’язок», – йшлося в офіційній заяві.

Хвилі пішли Латинською Америкою

Події у Венесуелі викликали різку реакцію в регіоні. Бразилія, Колумбія, Мексика, Уругвай і Чилі спільно засудили дії США, назвавши їх небезпечним прецедентом і застерігши від зовнішнього привласнення ресурсів.

Водночас праві лідери зайняли іншу позицію. Президент Аргентини Хав’єр Мілей відкрито підтримав Вашингтон.

«Тут немає золотої середини. Ви або на стороні добра, або на стороні зла», – заявив він.

Президент Еквадору Даніель Нобоа пішов ще далі, пообіцявши крах усіх «нарко-чавістських» режимів на континенті.

На екстреному засіданні CELAC міністр закордонних справ Венесуели попередив, що сьогоднішній сценарій може повторитися в будь-якій іншій країні регіону.

«Цей напад спрямований не лише проти Венесуели, а й проти всієї Латинської Америки та Карибського басейну», – заявив він.

Дискусія виявила глибокий розкол. Для одних дії США – це відповідь на корупцію і репресії. Для інших – сигнал про повернення епохи жорсткого зовнішнього диктату.

Після венесуельської операції стало очевидно: Західна півкуля входить у нову фазу, де слова про «національну безпеку» дедалі частіше підкріплюються військовою силою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *