У європейських столицях прискорюють роботу над форматом можливої миротворчої присутності в Україні. Уже 6 січня в Парижі відбудеться зустріч представників понад 30 західних країн із президентом Володимиром Зеленським, де вперше мають окреслити реальні параметри такої місії.
Переговори проходять на тлі того, що дипломати називають «відчуттям нагальності». Після консультацій радників із національної безпеки та наради військових планувальників, які відбулися напередодні, європейці сподіваються синхронізувати позиції України, США та партнерів у Європі.
Ключову роль у просуванні ідеї миротворців відіграють Франція, Велика Британія та Туреччина. Саме ці країни, за очікуваннями, формуватимуть кістяк майбутнього контингенту, тоді як Сполучені Штати можуть забезпечити логістичну та розвідувальну підтримку.
До французької столиці також мають прибути представники американської сторони. Серед них очікують головних переговорників президента Дональда Трампа – Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Водночас участь державного секретаря Марко Рубіо, на яку розраховували в окремих європейських столицях, залишається малоймовірною.
Президент Франції Емманюель Макрон уже заявив, що після зустрічі хоче представити «конкретні зобов’язання» щодо безпеки України. Йдеться про чітке розуміння того, які сили і де можуть бути розгорнуті у разі припинення вогню.
За словами європейських посадовців, у різних столицях наразі звучать різні оцінки чисельності потенційного контингенту. Найчастіше називають діапазон від 15 до 20 тисяч військових, хоча частина партнерів сподівається наблизитися до позначки у 30 тисяч миротворців, здатних забезпечувати безпеку на суходолі, в повітрі та на морі.
Офіційних військових планів не оприлюднено. Водночас очікується, що Франція та Велика Британія візьмуть на себе основний наземний і повітряний компоненти. Туреччина, зі свого боку, дала зрозуміти готовність відповідати за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі.
Поки що залишається відкритим питання географії розміщення цих сил. Більшість співрозмовників переконані, що миротворців розгорнуть на заході України, де вони зосередяться на підтримці та навчанні українських військових, а не безпосередній близькості до лінії зіткнення.
Невирішені питання
Попри те, що загальні обриси західної присутності поступово вимальовуються, низка ключових моментів досі не має відповідей. Серед них – правила застосування сили та гарантії безпеки з боку США.
Один із європейських дипломатів відверто визнав, що навіть базова реакція на можливу атаку Росії поки що обговорюється.
«Ми, по суті, досі дискутуємо, чи відкривати вогонь у відповідь, чи відходити», – зазначив він.
Щодо американських гарантій у Брюсселі та Києві дедалі більше оптимізму. Водночас незрозуміло, якою саме буде форма цього «надійного запобіжника». Європейські посадовці припускають, що військові США можуть бути присутніми на місці в небойовій ролі – для моніторингу дотримання режиму припинення вогню.
Коаліція також розраховує на подальшу «невидиму» підтримку Вашингтона – у сфері логістики та розвідки.
Паралельно Україна разом із ключовими європейськими союзниками – Великою Британією, Францією та Німеччиною – підготувала альтернативну мирну пропозицію. Вона оформлена у вигляді 20-пунктного плану, який значно більше враховує інтереси Києва, зокрема щодо гарантій безпеки та територіальної цілісності.
Під час переговорів Володимир Зеленський, як очікується, наполягатиме саме на цьому блоці. За словами головного переговорника України Рустема Умєрова, більшість параметрів уже узгоджено.
«Близько 90 відсотків мирного плану погоджені, зараз ми працюємо над деталями», – заявив він.
До найскладніших деталей належать територіальні питання. Україна наполягає або на заморожуванні лінії зіткнення, або на створенні демілітаризованої зони на всій території Донбасу. Окремо стоїть питання Запорізької атомної електростанції. Київ відкидає варіант спільного управління з Росією та розглядає модель, за якої США втрутяться і продаватимуть вироблену на ЗАЕС електроенергію Москві.
У Брюсселі, втім, небагато хто вірить, що Кремль погодиться на такі умови. Там зазначають, що російське керівництво досі вважає себе переможцем на полі бою. Володимир Путін неодноразово заявляв, що Москва досягне цілей так званої «спеціальної військової операції» або шляхом домовленостей, або силою.
На цьому тлі Європейський Союз готує черговий, уже двадцятий пакет санкцій від початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що його винесуть на затвердження наприкінці січня.
Немає коментарів