У лісовій глибині на Поділлі віднайшли свідка чуми XVIII століття

У лісі поблизу села Лісоводи на Хмельниччині дослідники натрапили на уламки рідкісного «чумного хреста» XVIII століття. Пам’ятка вказує на трагедію епідемії чуми, що прокотилася регіоном у 1770 році.

Незвичну знахідку зробили член команди «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович та краєзнавиця з Городка Інна Абрам. У лісовому масиві Хмельницького району вони виявили фрагменти позацвинтарного кам’яного хреста, встановленого на місці смерті жертви або жертв моровиці.

Такі хрести з’являлися поза межами кладовищ у періоди масштабних епідемій. Вони слугували мовчазними маркерами страху й втрат, коли померлих не ховали у традиційний спосіб.

На уламках зберігся рік, вибитий церковнослов’янськими літерами, – 1770. Окрім цього, дослідникам вдалося прочитати частину напису: «Поставил сей крест раб Божий Іван со? (над?) жиною?». На зворотному боці згадується храм Пресвятої Покрови, який діє у Лісоводах і нині.

У лісовій глибині на Поділлі віднайшли свідка чуми XVIII століття

За словами краєзнавців, територія колишнього Городоцького району є винятковою за концентрацією таких пам’яток. Більшість відомих «чумних хрестів» Поділля зосереджені саме тут і пов’язані з кількома хвилями епідемій XVIII століття.

  • села Іванківці, Сатанівська слобідка, Крінцілів
  • присілки Сатанова – Спасівка та Кам’янка
  • Лісоводи, де раніше був відомий лише один «чумний хрест»

У спільноті зазначають, що відомі пам’ятки пов’язані з епідеміями 1719, 1770–1771 та 1797–1799 років. У самих Лісоводах до цього часу фіксували лише один такий хрест – на місці поховання родини, яка загинула від чуми: матері та трьох синів.

Дмитро Полюхович звертає увагу і на художні особливості знахідки.

У лісовій глибині на Поділлі віднайшли свідка чуми XVIII століття

«Хрест цікавий ще й тим, що за формою він аналогічний іншому лісоводському “чумному хресту”. Елементи оздоблення дають підстави говорити, що це робота одного майстра. Об’єднує їх і згадка про храм Пресвятої Покрови. На інших “чумних хрестах” Городоччини храми не згадуються», – зазначає дослідник.

У березні краєзнавці планують знову повернутися до лісу біля Лісоводів, аби продовжити дослідження місцевості. Не виключено, що подільська земля зберігає ще не один слід драматичних сторінок своєї епідемічної історії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *