Костел Святої Анни у селі Новокостянтинів на Хмельниччині, зведений у XVIII столітті, поступово руйнується і потребує комплексної реставрації. Попри туристичну привабливість і статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, храм залишається без системного відновлення.
Про стан архітектурної пам’ятки повідомила начальниця управління культури департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА Валентина Лукашук. За її словами, костел входить до переліку 620 об’єктів області, які перебувають на обліку як щойно виявлені та ще не мають статусу пам’яток місцевого або національного значення.
Новокостянтинівський костел збудували у 1788 році. На той час парафія налічувала близько двох тисяч вірян. У радянський період храм закрили та використовували як склад, а у 1987 році в будівлі сталася пожежа, що суттєво пошкодила інтер’єр.
Сьогодні за костелом доглядає місцевий житель Броніслав Духнєвич. Він розповідає, що фактично всі роботи виконуються вручну і без фінансування.
“Приймаю, прибираємо, підмиваємо. Тут голуби нароблять бруду — ми все це вивозимо. Я очищаю приміщення, виконую всю цю роботу. У 2008 чи 2009 році приїжджали волонтери з Польщі — вони теж допомагали складати цеглу. Усе це вивозили, я вивозив на поля. Раніше у нас було багато католиків, серед них — чимало вчителів”.
Про архітектурну та туристичну цінність споруди говорить і краєзнавиця, власниця туристичної агенції Наталія Стрельбіцька. Костел входить до популярного туристичного маршруту, однак його стан викликає занепокоєння.
“І зовні, і нині ця споруда вражає своєю величчю. Це розкішний зразок пізнього бароко, який захоплює колонами, пілястрами та надзвичайно цікавою історією. Вона потребує уваги громадськості й фахових реставраторів. Безперечно, слід порушувати питання про необхідність збереження та порятунку цієї перлини Поділля”.
За словами настоятеля Летичівської римо-католицької парафії Адама Пшивускі, завдяки зусиллям окремих людей будівля не руйнується остаточно, але й не відновлюється через майже повну відсутність релігійної громади.
“Зараз там залишилося, можливо, п’ять осіб, десяти вже не буде, які вважають себе віруючими римо-католиками. Цей костел належить нам, адже там зареєстрована спільнота, і в мене є всі документи — і на будівлю, і на земельну ділянку. Усе, що вимагає держава, я контролюю і виконую. Водночас потрібно зважати на те, що це пам’ятка архітектури найвищого значення”.
Як зазначає Валентина Лукашук, з 2013 року костел Святої Анни офіційно перебуває на обліку як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Проте масштаб споруди та складність реставраційних робіт роблять її утримання проблемним.
“На жаль, з плином часу та через відсутність релігійної громади, яка б опікувалася такими об’єктами, багато пам’яток на території області руйнуються. Цей об’єкт справді дуже великий і масштабний — це культова споруда, складна як у реставрації, так і в подальшому утриманні”.
Водночас в обласній адміністрації не виключають можливості зміни функціонального призначення храму, якщо він не використовуватиметься за первинним призначенням.
“Якщо територіальна громада, на території якої розташований об’єкт, бачить інше його призначення, у відповідних випадках ми можемо дозволити зміну функції за умови належного використання та проведення реставраційних робіт”.
Костел Святої Анни залишається мовчазним свідком історії Поділля. Без системного рішення щодо реставрації та подальшого використання ця барокова споруда ризикує втратити не лише первісний вигляд, а й шанс на збереження для наступних поколінь.
Немає коментарів