“Жити біля Хмельницької атомної електростанції стабільно та вигідно”: експертка з безпеки АЕС

Минає 38 років відтоді, як перший енергоблок Хмельницької атомної електростанції вперше подав струм в енергосистему України. За цей час станція стала не лише стратегічним об’єктом, а й важливим фактором щоденного життя для десятків тисяч людей, які мешкають поруч.

Попри поширені страхи навколо атомної енергетики, фахівці наголошують – Хмельницька АЕС не має спільного зі сценарієм Чорнобиля. Реактори станції розміщені у спеціальних захисних контейнерах, здатних витримати сильний внутрішній вибух, що суттєво знижує ризики навіть у надзвичайних ситуаціях.

Про те, чому сусідство з ХАЕС є безпечним і навіть вигідним, розповіла кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк.

За її словами, одна з ключових переваг життя поруч зі станцією – стабільне електропостачання. В умовах, коли в багатьох регіонах країни діють графіки погодинних відключень та обмеження потужності, близькість до великого виробника електроенергії має реальне значення для побуту.

“Якщо ти живеш поруч з Хмельницькою АЕС, то в тебе більше шансів бути з електрикою. Тому що в багатьох містах країни країни наразі діють графіки погодинних відключень та графіки обмеження потужності. Жити біля Хмельницької атомної електростанції стабільно та вигідно”.

Не менш важливим є економічний аспект. Хмельницька АЕС залишається великим промисловим підприємством, яке формує значну кількість робочих місць – як безпосередньо на станції, так і в суміжних сферах.

“Це велике промислове підприємство, яке дає можливість мати первинні та вторинні робочі місця. А це певна стабільність, якої не мають багато людей в інших містах. Бо Хмельницька АЕС точно працюватиме”.

Окрема тема, яка традиційно хвилює мешканців навколишніх громад, – радіаційна безпека. За словами науковиці, підстав для занепокоєння немає, адже рівень радіаційного фону постійно перебуває під контролем.

“Люди, які живуть поруч з ХАЕС можуть бути впевнені, що радіаційний фон там в нормі. Тому що його постійно контролюють. Є спеціальні датчики підвищення радіаційного фону, лабораторії, де щоденно досліджуються проби ґрунту, води, щоб переконатися у відсутності витоків”.

За оцінкою Олени Паренюк, Хмельницька АЕС має навіть менші потенційні ризики, ніж деякі інші українські атомні станції. Зокрема, на її майданчику немає сховища відпрацьованого ядерного палива.

“На Хмельницькій АЕС, на відміну від Запорізької АЕС, немає сховища відпрацьованого ядерного палива. ХАЕС це паливо передає в централізоване сховище у Чорнобильській зоні відчуження”.

Ймовірність серйозної аварії на станції експертка називає вкрай низькою. Навіть у такому малоймовірному випадку персонал діє за чітко відпрацьованими алгоритмами.

“На випадок, якщо це все ж таки станеться, Хмельницька АЕС має дуже детальні протоколи безпеки. Співробітники ХАЕС є високопрофесійними, які кожні пів року проходять тренінги на випадок, як діяти, якщо щось станеться. І ймовірність того, що інцидент вийде за межі проммайданчика, що буде якесь забруднення навколишнього середовища, вкрай мала”.

За її словами, рівень ризику співмірний із ймовірністю аварій на атомних електростанціях у таких країнах, як Франція чи Словаччина.

Через 38 років після першого підключення до енергомережі Хмельницька АЕС залишається прикладом того, як атомна енергетика може поєднувати технічну безпеку, стабільну роботу та відчутні соціальні переваги для регіону.