Після появи чернетки американського плану завершення війни західні держави опинилися у точці суттєвих розбіжностей. Вашингтон і провідні країни Європи формують різні підходи до того, яким має бути майбутній мир для України і які межі можливих поступок Росії.
Минулого тижня несподівана публікація суперечливого американського проєкту змусила європейських партнерів терміново готувати власну контрпропозицію. За даними медіа, її формують Велика Британія, Франція та Німеччина. Головна мета – зменшити рівень поступок Москві та зробити документ придатнішим для Києва.
Паралельно делегація українських переговорників побувала у Женеві, де відбулися консультації з американською стороною. Після зустрічей у Білому домі заявили, що сторони напрацювали «оновлену та уточнену рамкову угоду» і продовжать роботу вже з урахуванням позицій європейських столиць.
Території: ключовий пункт розбіжностей
Саме питання контролю над окупованими регіонами стало найбільш конфліктним між двома проєктами. За початковою американською версією, Крим, Донецьк і Луганськ отримували б «де-факто визнання» як російські території, а Україна мала б відвести війська з частини Донецької області. Документ пропонував створення міжнародно визнаної буферної зони, недоступної для російських військ, але формально віднесеної до РФ.
Херсонська та Запорізька області, згідно з тією ж пропозицією, «заморожувалися» б по лінії зіткнення. Фактично це закріплювало б сухопутний коридор до Криму.
Європейська контрпропозиція виглядає значно стриманішою. Вона не містить жодного натяку на визнання російського суверенітету над українськими землями і передбачає, що будь-які територіальні переговори почнуться «від лінії зіткнення» – тобто після припинення вогню.
«Я впевнений, що російська сторона наполягатиме на передачі їй решти вільних районів Донецької області. І я впевнений, що ця вимога практично неможлива й неприйнятна для України», – зазначив Кирило Мартинов, головний редактор «Новой газеты Европа».
НАТО та питання членства
За американським проєктом Україна мала б закріпити в Конституції відмову від вступу до НАТО, а сам альянс – зафіксувати заборону на прийняття нових членів. Європейська версія виходить із політичної реальності: рішення про членство залежить від консенсусу всередині НАТО, якого сьогодні немає.
Таким чином Європа уникає прямої заборони і зберігає за Києвом можливість самостійно визначати безпекові пріоритети, хоча це навряд чи відповідає очікуванням Москви.
Іноземні війська на території України
Питання розміщення військ формулюється по-різному. США пропонують однозначну заборону на присутність сил НАТО в Україні. Європейці ж уточнюють, що у мирний час не розміщуватимуться «постійні війська під командуванням НАТО», залишаючи простір для місій коаліцій окремих держав.
Чисельність Збройних сил України
Розмір української армії в проєктах суттєво відрізняється. Американська версія обмежує її 600 тисячами військових. Європейська – 800 тисячами у мирний час, що дозволяє збільшення у разі нової агресії.
Попередні спроби РФ нав’язати ліміт у 50-85 тисяч робили оборону України неможливою. Експерти наголошують, що нинішня чисельність українського війська оцінюється у 800-900 тисяч, і будь-які обмеження стануть предметом тиску з боку Росії.
Гарантії безпеки
Україна наполягає на західних гарантіях безпеки як передумові будь-яких домовленостей. У проєкті США йдеться про «надійні гарантії» та окремо згадується роль Вашингтона, але без деталей.
Європейський варіант вимагає гарантій, що «віддзеркалюють статтю 5 НАТО», і розширює формат контролю за виконанням угоди, включаючи Україну та європейські держави до спільної групи безпеки.
Заморожені активи та гроші на відбудову
Американський план передбачає інвестиційну модель: 100 млрд доларів російських активів спрямовуються на відновлення України під керівництвом США, які отримують половину прибутків. Європейська версія робить акцент на принципі компенсацій, а активи мають залишатися замороженими, доки Росія не компенсує збитки.
Вибори після завершення війни
Вашингтон пропонує провести вибори через 100 днів після підписання угоди. Європейці формулюють м’якше: голосування має відбутися «якнайшвидше». Це дає Україні більше простору для рішень у надчутливому питанні, зважаючи на воєнний стан та безпекові ризики.
Ідеологічні формулювання та «денацифікаційні» тези
Окремі пункти американського документа викликали критику через збіг із кремлівською риторикою. Йдеться про фразу щодо «заборони нацистської ідеології». Європейська версія цього положення не містить.
Обидва проєкти вимагають запровадження стандартів ЄС щодо релігійної та мовної толерантності, але американський додає пункт про «права українських і російських ЗМІ та освіти», що перегукується з російськими заявами про нібито дискримінацію.
Амністія чи відповідальність
За американською пропозицією всі учасники конфлікту отримують повну амністію. Європейський документ уникає згадок про прощення воєнних злочинів і містить лише фразу про «врахування страждань жертв». У контексті роботи Міжнародного кримінального суду та ордера на арешт Путіна це питання залишається одним з найгостріших.
За словами першого заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці, під час зустрічей у Женеві сторони узгодили нову 19-пунктну мирну рамку, а політично найчутливіші питання, зокрема території, перейшли на рівень президентів.
Різниця між підходами США та Європи свідчить: попереду складні переговори, у яких Київ намагатиметься зберегти власні позиції, а Захід – знайти формулу миру, що не винагороджує агресора.
Немає коментарів