Китай повертається до активної дипломатії в Центральній Азії, намагаючись втримати статус провідного партнера регіону. Після гучних угод, підписаних у Вашингтоні за участю президента США Дональда Трампа, глава МЗС Китаю Ван Ї вирушив у масштабне турне, щоб зміцнити власні позиції Пекіна.
Свою поїздку Ван Ї розпочав у Киргизстані 19 листопада. Це його перший візит до країни за три роки. Попереду – зустрічі у Таджикистані та Узбекистані. Пекін демонструє намір не лише зберегти, а й активізувати економічні проєкти, якими Китай вибудовує мережу впливу в регіоні.
Американський саміт і реакція Китаю
На початку листопада Трамп запросив до Вашингтона президентів п’яти центральноазійських країн. Основний акцент – на потенціалі стратегічних мінералів, якими багатий регіон. Там були підписані десятки угод, включно з контрактом Казахстану на видобуток вольфраму на 1,1 мільярда доларів з американською компанією Cove Kaz Capital.
Гендиректор компанії Піні Альтгаус зазначив, що Трамп і глава Мінторгу США Говард Лутнік особисто сприяли укладенню цієї угоди, щоб «запобігти розробці родовища китайськими компаніями».
У Пекіні цю активність Вашингтона сприйняли як сигнал. Речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила 17 листопада:
«Цей візит зміцнить політичну взаємну довіру та традиційну дружбу, поглибить високоякісну співпрацю в рамках Поясу та шляху».
Залізниця, що змінює карту регіону
Ключовий інфраструктурний проєкт, який Китай прагне просунути, – залізниця Китай – Киргизстан – Узбекистан. Будівництво почалось у липні 2024 року і, за планом, триватиме п’ять років. Довжина маршруту – близько 450 км.
За словами міністра транспорту Киргизстану Абсаттара Сиргабаєва, країни-учасниці вже виконують свої фінансові зобов’язання. Він уточнив:
«Киргизстан вже виконав свої зобов’язання щодо фінансування, а Узбекистан і Китай також фінансують свої відповідні частки».
Очікується, що залізниця підсилить континентальну торгівлю, дозволить скоротити доставку товарів між Китаєм та Європою до одного тижня і відкриє Киргизстану та Узбекистану нові маршрути для транзиту.
Мільярдні угоди інших країн регіону
Пекін паралельно укріплює позиції і в інших державах Центральної Азії. Під час саміту ШОС у Китаї Казахстан підписав понад 70 угод на суму близько 15 мільярдів доларів – від нафтогазових проєктів до цифрових технологій. Додатково ще 1,5 мільярда доларів вкладено китайськими компаніями у казахстанський нафтогаз.
Узбекистан оголосив про 13 нових контрактів, пов’язаних з видобутком урану та інших ресурсів, на приблизно 5 мільярдів доларів. А в Таджикистані китайські компанії вже давно домінують у гірничодобувному секторі, попри численні екологічні претензії.
Центральна Азія володіє потужними ресурсами міді, золота, рідкісноземельних металів та близько половини світового урану. Контроль над доступом до цих ресурсів стає черговою лінією суперництва між США та Китаєм.
Скандал з робітниками: Пекін реагує
На тлі масштабних проєктів китайським дипломатам довелося реагувати й на інцидент у Киргизстані. 15 листопада в одному з північних сіл сталася масова бійка між китайськими та киргизькими робітниками через дорожній конфлікт. Поліція затримала 16 осіб, ще 44 викликала на допит, один киргизький працівник був госпіталізований.
Після зустрічі з президентом Киргизстану Садиром Джапаровим Ван Ї наголосив, що китайським компаніям у країні наказано «суворо дотримуватися місцевих законів і поважати традиції».
Джапаров, своєю чергою, заявив, що відносини з Пекіном нині перебувають на «історичному максимумі».
Візит Ван Ї триватиме до 22 листопада, а Китай, схоже, готовий ще активніше включитися в боротьбу за вплив у регіоні, де стратегічні мінерали стають головною геополітичною валютою.
Немає коментарів