Європейський Союз знову підняв питання про створення зони «військового Шенгену», що дозволить вільно переміщати війська та техніку через кордони без паспортного контролю, як це відбувається з цивільними особами. Ідея існує вже багато років, однак досі не була реалізована, незважаючи на погіршення безпекової ситуації, зокрема через війну в Україні.
19 листопада Єврокомісія представить нову пропозицію щодо цієї ініціативи, яка передбачає два основних напрямки. Перший — це інвестиції в інфраструктуру, зокрема в залізничні колії, порти та мости, які мають стати частиною європейської військово-транспортної мережі. Україна та Молдова, як країни-кандидати, згадані в документі як ключові для інтеграції в цю структуру. Другий напрямок — це зменшення бюрократичних перешкод для швидкого переміщення військових ресурсів між країнами ЄС.
Ідея «військового Шенгену» знову піднімається на тлі зростання оборонних витрат Європи. Однак, незважаючи на плани Єврокомісії, прогрес у реалізації цієї ідеї залишається мінімальним, хоча тема активно обговорюється у рамках співпраці ЄС і НАТО. Війна в Україні, за словами дипломатів ЄС, лише посилює потребу в такій ініціативі.
Невеликий прогрес попри великі зусилля
Перші спроби реалізувати «військовий Шенген» були зроблені ще в 2017 році, коли ця ідея стала «пріоритетною сферою». У 2018, 2022 і 2024 роках Єврокомісія представляла плани дій, однак до сьогодні жоден з них не призвів до значних результатів. Як зазначають дипломати ЄС, прогрес не гальмується через брак зусиль, а скоріше через те, що це питання не стало справжнім пріоритетом для ЄС і НАТО.
НАТО давно закликало ЄС більше уваги приділяти фінансуванню військової мобільності, особливо зараз, коли 23 з 27 країн ЄС є членами Альянсу. ЄС, у свою чергу, висловлює розчарування, що НАТО більше зосереджено на закупівлі дорогого військового обладнання, ніж на забезпеченні його ефективного транспортування.
Можливість фінансування та ключові рішення
У попередньому бюджеті ЄС (2021–2027) було виділено близько 1,7 млрд євро на проекти з подвійним призначенням, що включали понад 90 інфраструктурних ініціатив у 21 країні. Однак попит на ці кошти значно перевищував наявні ресурси, а конкуренція за фінансування була надзвичайно великою. На наступний бюджет (2028–2034) Єврокомісія пропонує 17,65 млрд євро для розвитку інфраструктури подвійного призначення, зокрема на ключових транспортних точках, де потрібно прискорити переміщення військової техніки.
Одним із найбільш пріоритетних напрямків ЄС є інвестування в залізничну інфраструктуру, що має стати основним елементом військової мобільності. Зокрема, уже погоджено чотири пріоритетні мультимодальні військові коридори, з яких найбільш просунутим є північний — він з’єднує Нідерланди, Німеччину, Польщу та Україну.
Виклики для Єврокомісії та держав-членів
Головне питання, яке залишається, — це наявність достатнього фінансування. Рішення, що буде прийнято державами-членами ЄС, можуть суттєво вплинути на ефективність цієї ініціативи. Єврокомісія також прагне до вдосконалення законодавчих процесів для спрощення переміщення військової техніки. Наприклад, на сьогодні для отримання дозволу на перетин кордону військовим транспортом можуть знадобитися до 45 днів, що, на думку Брюсселя, є неприпустимим.
Єврокомісія пропонує нову систему, яка дозволить скоротити час на отримання дозволу до трьох днів, а також вводить спрощені правила для перевезення небезпечних вантажів, що зараз потребують окремих угод. До того ж, пропонується система EMERS (Європейська розширена система реагування у сфері військової мобільності), яка дозволить активувати процедуру для перетину кордонів протягом 48 годин у разі військової кризи.
Ключовим моментом є те, що всі ці зміни потребують одностайного схвалення державами-членами ЄС. Однак війна в Україні і загроза для європейської безпеки може стати найкращим стимулом для створення «військового Шенгену» в найближчі роки.
Немає коментарів