11 листопада у Славуті, що на Хмельниччині, відбулося прощання з військовослужбовцем Вадимом Григоровичем Чепурченком. Герой, який отримав важкі поранення під час звільнення Куп’янська, пішов із життя після майже місяця боротьби лікарів за його життя. Йому було 45 років.
Вадим народився 23 квітня 1980 року у Славуті та навчався у місцевій школі №4. Після закінчення школи вступив до ПТУ міста Нетішин, де здобув професію газозварювальника. Після цього проходив строкову службу в армії, потрапивши до Болграда в десантні війська, де здобув перший військовий досвід.
Після служби в армії Вадим обрав кар’єру в правоохоронних органах. Він навчався у Волинській академії поліції та працював у Рівному в управлінні карного розшуку МВС України. За десять років служби отримав нагороду “За доблесть і відвагу в службі карного розшуку” ІІ ступеня. Після звільнення з органів МВС працював за кордоном.
З початком повномасштабної війни Росії проти України Вадим повернувся до України в перші дні війни та добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він служив у ССО та брав участь у звільненні острова Зміїний у липні 2022 року. Після цього воював у Торецьку, Часовому Яру, Бахмуті, Куп’янську та на Сумщині. Вадим мав звання головного сержанта та був старшим оператором. Його роботу високо оцінювали побратими та командування.
11 жовтня під час штурмових дій у Куп’янську Вадим отримав важкі поранення. Під час цієї операції його побратим загинув, а Вадима витягли з-під обстрілу, не дивлячись на шквальний вогонь. Його евакуювали через річку та доставили до шпиталю в Харкові, а потім у Київ. Впродовж місяця Вадим боровся за життя, але 7 листопада його серце зупинилося.
Вадим Чепурченко залишився в пам’яті побратимів та близьких як відданий воїн та захисник України. У нього залишилися мама, брат, син, кохана жінка та родина. Вічна пам’ять Герою!
Немає коментарів