Хотіли заробити на захисті Хмельницької АЕС: деталі корупційної схеми в енергетиці під час війни

Національне антикорупційне бюро України розслідує масштабну корупційну справу у сфері енергетики. За матеріалами слідства, під час зведення захисних об’єктів на Хмельницькій АЕС учасники схеми планували збільшити розмір «відкату» з 10 до 15% від суми контракту.

У НАБУ повідомили, що 10 жовтня 2025 року, коли президент України проводив нараду з питань безпеки енергетичної інфраструктури, члени злочинної організації обговорювали підняття корупційної ставки під час будівництва споруд на станції.

Бюро оприлюднило запис розмови між фігурантами. Серед них фігурують «Тенор» – виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки компанії «Енергоатом» і «Рокет» – колишній радник міністра енергетики та ексасистент колишнього народного депутата Андрія Деркача. Нардеп Ярослав Железняк припустив, що йдеться про Ігоря Миронюка.

У розмові від 25 вересня 2025 року обговорюється хід будівництва на об’єкті:

Тенор: По Хмєльницкой… Я нє панімаю, кто вот ету бумажку пєрєдал. Вот етот, кто такой. По Хмєльницкой, по стройке.
Рокет: (йдеться про компанію, яка отримала мільярдні підряди на облаштування захисних споруд на АЕС).
Тенор: Я ну буквально нє магу панять рєально, єслі чєстно, ето столько дєнєг апять закопать, надо лі оно? Ну навєрно надо закончіть. Прі етом апять же ані атдают 0,10, но желающих за 0,15 асвоїть еті дєньгі ну достаточно, можем сказать адєсіту дать, ілі Ростіку, ілі можно (нерозбірливо) паработать.

Як пояснили у НАБУ, діяльність «Рокета» та «Тенора» створювала значний потік коштів, який контролювали та легалізовували інші учасники організації. Розслідування наразі триває.

«Корупціонерів треба якнайшвидше посадити у в’язницю, щоб вони не розкрали хоча б решту коштів, які у нас є на захист енергетики й на оборону. НАБУ нарешті добігло до організаторів корупційних схем в одному з найбільших секторів України – енергетиці. Антикорупційне бюро знайшло докази щодо людей, які замість того, щоб будувати захист енергетики, займались “розпилом” (грошей – ред.). Те, що відбувається розслідування НАБУ, фактично не впливає на роботу ХАЕС. НАБУ займається кількома конкретними корупціонерами, які сиділи там “на потоках”. Я щиро сподіваюся, що дії Бюро витверезять керманичів енергетичної галузі, і вони хоча б на час війни зупинять безоглядне закопування грошей у будівництво блоків, які ніяк нас не рятують від енергетичного колапсу, який буде ось-ось зараз».

Свою оцінку ситуації надав і фахівець з енергетичних питань Геннадій Рябцев. У коментарі  він пояснив, що у справі йдеться, ймовірно, про укріплення трансформаторних підстанцій ХАЕС. За його словами, вони мають бути оснащені захисними конструкціями другого рівня, здатними протистояти атакам дронів.

«Це арочні бетонні конструкції, які закривають доступ до найвразливіших елементів підстанції – трансформаторного та релейного обладнання, засобів автоматизації керування. Окрім цього, арки доповнюються антидроновими сітками та конструкціями, що не дозволяють оператору скерувати дрон під них».

Рябцев уточнив, що програма захисту енергетичних об’єктів реалізується поступово. Частину коштів не використано, а низку споруд планують добудувати лише у 2028–2029 роках. Через це частина об’єктів залишалася без належного укріплення, а їхні керівники не вживали додаткових заходів, очікуючи завершення програми.

«Якщо підстанція не має захисту, навіть уламок, який потрапляє в оболонку трансформатора, може спричинити пожежу. Після займання трансформатор, швидше за все, вже не підлягає ремонту і потребує заміни. Це велике обладнання, яке виготовляють під конкретне замовлення».

За словами експерта, навіть у разі пошкодження підстанції робота самої Хмельницької АЕС не припиняється. Вона продовжує генерувати електроенергію, однак без діючої підстанції енергія не може бути передана в мережу.

«Підстанція для атомної станції виконує роль перемикача передач: вона передає вироблену електрику у мережу. Якщо трансформаторна підстанція виходить з ладу, станція продовжує виробляти електроенергію, але не може її постачати споживачам».

Рябцев додав, що кожен енергоблок ХАЕС виробляє близько одного гігавата електроенергії за годину. Виведення з ладу однієї підстанції означає втрату щонайменше одного гігавата в енергосистемі країни – обсягу, достатнього для забезпечення Києва. Оскільки на кожній АЕС функціонує кілька енергоблоків, одночасне відключення може призвести до масштабного дефіциту живлення та вимкнення цілих міст.