
Від початку повномасштабного вторгнення десятки громадян Росії зіткнулися з переслідуваннями через українську музику. Під заборону потрапили твори Вєрки Сердючки, гуртів «Воплі Відоплясова» та Kalush Orchestra. Як з’ясували журналісти телевізійної мережі «Настоящее время», проблеми з владою можуть виникнути навіть через спів у караоке або репост української пісні у соцмережі.
Російський суд оштрафував двох мешканців окупованого Криму за те, що вони в автомобілі слухали пісню-переможницю «Євробачення-2022» – «Stefania» від Kalush Orchestra. У судовому рішенні зазначено, що цей трек нібито є «гімном України».
Журналісти проєкту «Север.Реалии» підрахували, що щонайменше 44 особи в Росії та на окупованому півострові були покарані за виконання або прослуховування українських пісень. Зокрема, йдеться про твори Вєрки Сердючки, як-от «Гуляночка». Особливе невдоволення російських чиновників викликає фраза «Ще не вмерла Україна». Якщо раніше під цю музику в Росії зустрічали Новий рік, то тепер тих, хто співає або вмикає такі пісні в публічних місцях, карають. Так, після коментаря відвідувача супермаркету щодо музики до магазину викликали поліцію, його закрили на день, а директор мережі «Галамарт» публічно вибачився, заявивши, що «підтримує цінності Росії».
Протоколи складають за статтями про «дискредитацію» армії РФ, демонстрацію «екстремістської» символіки чи дрібне хуліганство. Як пояснив прессекретар «ОВД-Інфо» Дмитро Анісімов, вибір конкретної статті залежить від місцевої влади, і найактивніше такі переслідування відбуваються в анексованому Криму.
«Реакція не є однаковою: це різні адміністративні статті, різні звинувачення. Схоже, що все сильно залежить від місцевих чиновників і силовиків. Не дивно, що більшість таких випадків саме в Криму, де активно діють організації, які займаються доносами. Крим – один із регіонів-лідерів за кількістю адмінпротоколів за “дискредитацію” армії – і зокрема за виконання українських пісень», – наголосив Анісімов.
У Бахчисараї шість учасників весільного святкування отримали адміністративні протоколи через пісню «Ой у лузі червона калина». Під арешт потрапили власник банкетного залу, діджей, танцівниця та мати нареченого, а ще двох осіб оштрафували.
Усього в Криму щонайменше 30 людей були затримані або стали фігурантами адміністративних справ, пов’язаних із виконанням українських композицій. Найбільше таких випадків зафіксували у 2022 році, коли поліція зацікавилася діями 19 мешканців півострова.
Перша кримінальна справа, у якій згадували українські пісні, з’явилася у 2023 році. Колишній політолог із Петербурга Євген Бестужев отримав умовний термін за антивоєнні дописи та публікацію музичних роликів українською. До вироку він провів у ізоляторі майже два роки, після чого залишив Росію.
Ще одна справа порушена проти викладача Бауманського університету Олександра Нестеренка, якого судять у Люблінському районному суді Москви. Підставою стали п’ять українських пісень, розміщених ним у соцмережі «ВКонтакте», серед яких композиція гурту «Воплі Відоплясова».
«Мене звинувачують у спробі підірвати основи державного ладу за допомогою пісень. Це, мабуть, перший такий випадок у світовій практиці», – сказав Нестеренко перед одним із судових засідань.
Загалом із початку війни щонайменше 12 осіб були заарештовані за адміністративними статтями, 17 оштрафовано, а в низці випадків справи скасували або покарання залишилося невідомим.





Немає коментарів