Європейський Союз наприкінці жовтня відклав остаточне рішення щодо використання заморожених активів Центробанку Росії для підтримки України. Причиною стали побоювання, що такий крок може створити ризики як для Бельгії, де розміщена більша частина цих коштів, так і для фінансової системи всього ЄС. Однак це не означає, що ситуація залишиться незмінною — дискусія триває, і у майбутньому рішення може бути ухвалене.
Йдеться про величезні суми заморожених активів Центробанку РФ та арештованого майна, які потенційно можуть бути спрямовані на виплати тим, хто втратив близьких, зазнав поранень, був змушений залишити домівку або втратив житло через російську агресію проти України.
Понад рік дані про втрати українців збирає Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Збір заяв від постраждалих стартував у квітні минулого року. Про те, скільки звернень уже прийнято, як триває їх розгляд і коли очікувати компенсацій, розповів директор Реєстру Маркіян Ключковський.
«У нас визначено 43 категорії збитків, поділених на три основні групи: заяви від громадян, від юридичних осіб (тобто бізнесу), а також від уряду України. Наразі відкрито 13 категорій, і всі вони стосуються фізичних осіб», – пояснив Ключковський.
Серед них – втрати житла, поранення, тортури, депортації дітей та дорослих, сексуальне насильство, обмеження свободи, примусова праця та інші випадки, що стали наслідком війни. Найближчим часом перелік планують розширити до 30 категорій.
«Близько трьох тижнів тому ми почали приймати заяви від тих, хто зазнав примусового переміщення. Також збираємо дані про зниклих безвісти та загиблих. Робота триває, і кількість категорій поступово зростатиме», – зазначив директор Реєстру.
Станом на зараз подано понад 62 тисячі заяв — і це лише початок. Звернення надходять як від українців, що залишаються в країні, так і від тих, хто змушений був тікати за кордон. Завдяки можливості подання документів через сервіс «Дія», заяви надходять із різних куточків світу — Європи, США, Австралії.
«На даний момент звертатися можуть лише громадяни України, але найближчим часом така можливість з’явиться і в громадян інших країн, які постраждали від війни», – уточнив Ключковський.
Велика кількість звернень потребує ефективної системи обробки. Для цього Реєстр використовує сучасні цифрові інструменти. Документи групуються за спільними ознаками — наприклад, територією чи обставинами подій, що дає змогу опрацьовувати заяви швидше. Застосовуються також технології штучного інтелекту для аналізу даних, хоча фінальні рішення ухвалюватимуть лише люди.
Усі заяви перевіряються на відповідність основним критеріям: збиток має бути завданий на території України після 24 лютого 2022 року і мати безпосередній зв’язок із російською агресією. Для підтвердження інформації використовуються державні бази даних, у тому числі «Дія», а також сателітні знімки та інші джерела доказів.
«Ми не оцінюємо суть претензій, наше завдання – перевірити їх на відповідність статутним вимогам. Після цього справи будуть передані до компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір виплат», – пояснив керівник Реєстру.
Комісію ще не створено, однак текст міжнародної конвенції, що її регулюватиме, уже погоджено. Очікується, що документ буде підготовлений до підписання в грудні цього року.
«Наше завдання – не лише забезпечити компенсації окремим постраждалим, але й зафіксувати загальний масштаб збитків, яких зазнала Україна через війну. Це потрібно для майбутнього відновлення країни та мирних переговорів», – додав Ключковський.
У межах механізму компенсації планується створити спеціальний фонд, з якого здійснюватимуться виплати. Основне джерело фінансування – кошти, що належать Російській Федерації та її державним структурам. Обговорення цього питання ще триває, але міжнародна спільнота погоджується в одному: саме Росія має заплатити за завданий Україні збиток.
Очікується, що весь процес буде тривалим, адже йдеться про тисячі справ і величезний обсяг доказів. «Це процес не на місяці, а на роки. Але ми прагнемо, щоб виплати отримали саме ті, хто постраждав, а не їхні нащадки. Важливо, щоб компенсації були не лише ефективними, але й своєчасними», – наголосив директор.
На сьогодні до роботи Реєстру долучилися вже 45 держав, серед яких і всі країни ЄС. У липні цього року до них приєдналася Австралія. Загалом у переговорах щодо створення компенсаційної комісії беруть участь 55 держав. Вони не лише фінансово підтримують ініціативу, а й надають вагому політичну підтримку, підкреслюючи важливість дотримання міжнародного права та принципів відповідальності.
«Механізм компенсацій має широку міжнародну підтримку, і це критично важливо. Адже йдеться не лише про гроші, а про справедливість», – підкреслив Ключковський.
За його словами, окремі категорії збитків пов’язані з воєнними злочинами. У таких випадках Реєстр співпрацює з національними та міжнародними правоохоронними органами, які розслідують ці злочини. Хоча його основне завдання – фіксація збитків і підготовка заяв до компенсацій, частина зібраних даних може бути використана і в судових процесах.
«Ми бачимо свою місію в тому, щоб дати українцям надію. Так, гроші не повернуть життя загиблих, але компенсація – це інструмент справедливості. Люди повинні мати змогу відновити свої домівки та життя після війни. І наш Реєстр – це крок у напрямку цієї справедливості», – резюмував Маркіян Ключковський.
Немає коментарів