На старому кладовищі в селі Лісоводи Городоцької громади зберігся кам’яний надгробний хрест, аналогів якому в Україні, за словами дослідників, немає. Коротко. На могилі вказано дату поховання – 1860 рік, а поверхню пам’ятки вкривають графіті, характерні для Храму Гробу Господнього в Єрусалимі.
Про особливості цього надгробка розповів історик Дмитро Полюхович. Він зазначив, що на стінах єрусалимського храму можна побачити тисячі подібних видряпаних хрестів, які каменярі виконували за шаблонами для прочан.
“Найбільша загадка, чому цю людину, яка тут похована, так шанували. Це один хрест на всю Україну. Над цією загадкою ламали голови поважні науковці: кандидати, доктора наук з Кам’янця-Подільського, Києва, Чернівців, Дніпра”.
На передньому боці пам’ятника дослідник звернув увагу на символіку, що має глибоке релігійне значення. Саме так. Велика трикутна основа, за його словами, символізує Голгофу, а самі хрести такого типу в Україні переважно трапляються в печерних монастирях над Дністром і належать до пам’яток XI, XIII та XVI століть.
“Трикутна основа велика – це гора Голгофа. Хрести такого типу в нас, в основному, зустрічаються в печерних монастирях над Дністром. І вони датуються XI, XIII, XVI століттями”.
На зворотному боці хреста можна прочитати ім’я та прізвище похованого – Пантелеймона Копитка. Водночас. Причина особливої пошани до цієї людини залишається невідомою, а в метричних книгах за 1860 рік, як зазначає історик, відповідних згадок не виявили.
“От за що шана цьому Пантелеймону Копитко абсолютно не зрозуміло. Тобто переказів ніхто не знає. В метричних книгах якраз за 1860 рік згадок немає”.
Дослідник також звернув увагу на інші деталі зворотної сторони пам’ятника. Вони збереглися. Там помітні невеликі хрестики-графіті, які він пов’язує з позначками, залишеними пілігримами.
“Тут бачимо знову ж хрестики-графіті: один хрестик, другий хрестик. Те, що кидається в очі. Тут погано видно, але є маленький хрестик. Ось під дашком”.
Немає коментарів