Від “чудових споруд” до урбаністичних суперечок: як змінювалася архітектура Хмельницького

Понад три десятиліття тому у Хмельницькому відкрили новий навчальний корпус для Хмельницького електромеханічного технікуму (нині – Хмельницький політехнічний фаховий коледж НУ «Львівська політехніка»). Подія тоді отримала гучне висвітлення в газетах із пафосними формулюваннями на кшталт “чудова споруда”, “турбота партії” та “дарунок держави студентам”.

Сьогодні ця будівля вже мало кого вражає архітектурною досконалістю, однак тоді вона стала символом розвитку одного з наймолодших мікрорайонів міста — вулиці Куйбишева (нині Зарічанська).

Від “чудових споруд” до урбаністичних суперечок: як змінювалася архітектура Хмельницького

Радянська “турбота” — у бетоні та цифрах

Як йшлося в тодішній публікації газети “Радянське Поділля”, на спорудження учбового комплексу держава витратила понад 2,1 мільйона карбованців. Зокрема, там писали:

“Це ще раз свідчить про те, як Комуністична партія і Радянський уряд по-батьківськи піклуються про нашу молодь”.

Оцінювати подібні фрази сьогодні складно без іронії. Адже в реальності тогочасна архітектура рідко виходила за рамки утилітарної естетики. Проте позитив залишався в самому факті — новий заклад освіти отримав просторе приміщення, а не тулився у колишній школі чи дитсадку, як це часто відбувається нині.

Сучасне обличчя Зарічанської

Сьогодні на тій самій Зарічанській з’явилися десятки новобудов. Частина з них — стандартні багатоповерхівки, частина — комерційні об’єкти. Проте знайти серед них справді вражаючі зразки архітектури — непросте завдання.

Від “чудових споруд” до урбаністичних суперечок: як змінювалася архітектура Хмельницького
Від “чудових споруд” до урбаністичних суперечок: як змінювалася архітектура Хмельницького
Від “чудових споруд” до урбаністичних суперечок: як змінювалася архітектура Хмельницького

Користувачі спільноти “Хмельницький Development” часто діляться думками щодо нових споруд. І серед відгуків чимало критики. Наприклад, одна з останніх будівель, що нависла над тротуаром на вузькій вулиці, викликала порівняння з крематорієм. Інші користувачі згадували недотримання містобудівних обмежень та зникнення відповідальних осіб, зокрема забудовника Дружиніна, пов’язаного з криптовалютними інвестиціями.

Попри це, були й позитивні приклади. Так, житловий комплекс біля ТЦ “Темп” користувачі відзначили як зручний та естетичний – завдяки відкритому простору, наявності зелених зон і відносній “легкості” в забудові.

Між “Слава КПРС” і реальністю

Узагальнюючи враження, можна зробити висновок: краса новобудов у Хмельницькому — річ відносна. Те, що колись вважалося зразком архітектурної турботи, нині виглядає цілком пересічно. А сучасне будівництво, хоча й масштабне, часто позбавлене емоційного “вау”-ефекту.

Можливо, настав час звертати увагу не лише на висотність та квадратні метри, а й на естетику, світло, простір і співжиття з містом. Бо не кожна “чудова споруда” витримає перевірку часом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *