Сполучені Штати та Іран опинилися на порозі найбільш значущої дипломатичної події за останні сорок років. Віцепрезидент США Джей Ді Венс офіційно вирушив до Ісламабада, де мають відбутися перші прямі чи опосередковані переговори щодо завершення масштабного конфлікту. Ця поїздка може стати переломним моментом у відносинах двох держав.
Підіймаючись на борт Air Force Two 10 квітня, Венс висловив стриманий оптимізм щодо майбутніх зустрічей. Попри позитивні очікування, ситуація залишається напруженою: суперечки за контроль над Ормузькою протокою та інтенсивні ізраїльські операції в Лівані створюють складне тло для підписання будь-яких мирних угод.
Ми з нетерпінням чекаємо на переговори
«Ми з нетерпінням чекаємо на переговори. Думаю, вони будуть позитивними», – зазначив віцепрезидент. Водночас він наголосив, що Білий дім не допустить маніпуляцій з іранського боку. За його словами, якщо Тегеран продемонструє нещирість, американська делегація не виявлятиме поступок.
Венс діє за чіткими директивами президента Дональда Трампа. Разом із ним до Пакистану прибули Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську сторону представляють очільник МЗС Аббас Арагчі та спікер парламенту Мохаммад Бакер Галібаф, відомий своїми гострими випадами на адресу Вашингтона.
Питання точного часу початку саміту залишається відкритим через розбіжності в офіційних заявах. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф очікував старт 10 квітня, тоді як Білий дім орієнтується на 11 число. Найімовірніше, сторони уникатимуть прямого контакту, використовуючи пакистанських дипломатів як посередників.
В Ісламабаді впроваджено надзвичайні заходи безпеки, включаючи оголошення дводенних вихідних. Столицю патрулюють понад десять тисяч правоохоронців, військових та бійців парамілітарних підрозділів. Готель Serena, розташований у «червоній зоні», повністю звільнили від сторонніх відвідувачів ще 8 квітня.
Роль Пакистану в іранському врегулюванні
Для Ісламабада роль господаря переговорів стала справжнім дипломатичним проривом. Раніше пакистанська влада неодноразово отримувала звинувачення від США у дворушництві під час війни в Афганістані, проте зараз країна зуміла стати незамінним майданчиком для глобального діалогу.
Пакистан майстерно балансує між інтересами нафтових монархій Перської затоки та добросусідськими відносинами з Іраном. Це дозволило йому зміцнити міжнародний імідж та уникнути втягування у збройне протистояння, яке могло б дестабілізувати весь регіон.
Пакистан дуже розумно зіграв свою роль, зміцнивши свій дипломатичний імідж і водночас уникнувши війни
Аналітики, зокрема Айеша Сіддіка з Королівського коледжу Лондона, зазначають, що в Ісламабада фактично не було іншого шляху. Якби конфлікт загострився, Саудівська Аравія могла б задіяти угоду про спільну оборону, що змусило б Пакистан воювати проти Тегерана.
«Легше вступити у війну, але дуже важко з неї вийти», – підкреслює Сіддіка. На її думку, спільний кордон з Іраном довжиною 900 кілометрів та спроможність говорити одночасно з американцями й іранцями роблять Пакистан унікальним гравцем.
Зараз Пакистан використовує свій шанс, щоб остаточно позбутися іміджу ненадійного партнера.
Енергетична безпека та криза судноплавства
Дональд Трамп не приховує роздратування через дії Ірана в Ормузькій протоці. Президент США назвав поведінку Тегерана «негідною», акцентувавши на тому, що нинішній стан справ з транзитом нафти абсолютно не відповідає американським інтересам та домовленостям.
Це не та угода, яку ми маємо
«Є повідомлення, що Іран стягує плату з танкерів… Вони мають негайно це припинити!» – заявив Трамп у соціальних мережах. Вільна навігація є однією з головних умов двотижневого перемир’я, оскільки протока була фактично заблокована іранськими силами після ударів 28 лютого.
Тегеран погоджується відновити рух суден, але наполягає на сплаті зборів та координації з військовими. Це викликало обурення світової спільноти, адже протока є міжнародними водами. Деякі компанії вже готуються до витрат у розмірі до 2 мільйонів доларів за прохід одного танкера.
Фінансові вимоги Ірана є досить специфічними: оплата вимагається виключно в китайських юанях або криптовалюті. Це провокує глобальну енергетичну кризу, змушуючи лідерів ЄС, Британії та Японії виступати з різкими протестами проти іранського «мита».
Британський прем’єр Кір Стармер під час поїздки до країн Перської затоки був категоричним: судноплавство має бути безпечним і безкоштовним. Лондон не розглядає варіантів, за яких міжнародні води стають об’єктом комерційного зиску іранського режиму.
Закликаємо всі сторони повністю дотримуватися режиму припинення вогню в регіоні
Європейський Союз в особі Каї Каллас закликав до суворого дотримання міжнародного права та режиму тиші. Тим часом Японія, яка критично залежить від близькосхідної нафти, намагається переконати президента Ірану Пезешкіяна знизити рівень ескалації.
З боку Тегерана лунають тривожні сигнали. Верховний лідер аятола Моджтаба Хаменеї через державні медіа заявив про намір вивести контроль над протокою на «новий рівень», запевнивши, що Іран не шукає війни, але захищатиме свої права.
Сам Хаменеї залишається поза публічним простором. Ходять чутки про погіршення його здоров’я після авіаударів наприкінці лютого, які забрали життя його близьких родичів, включаючи батька.
Ризики для перемир’я та ліванський фронт
Паралельно з пакистанськими переговорами у Вашингтоні готується зустріч представників Ізраїлю та Лівану. Проте активні бойові дії на півдні Лівану ставлять під загрозу весь дипломатичний процес, що ініційований США.
Беньямін Нетаньягу віддав наказ посилити атаки на позиції «Хезболли». Це призвело до великої кількості жертв – понад 300 загиблих за останні дві доби. Світові лідери дедалі частіше критикують Тель-Авів за надмірне застосування сили, яке дестабілізує переговори з Іраном.
Існує принципова суперечка щодо формату перемир’я: Вашингтон та Ізраїль вважають, що ліванський конфлікт не стосується домовленостей з Тегераном. Іранські ж посадовці попереджають: удари по їхніх союзниках можуть повністю нівелювати досягнутий прогрес.
Кая Каллас прямо вказала, що дії Ізраїлю шкодять американсько-іранському діалогу, і закликала поширити режим тиші на територію Лівану. Аналогічну позицію висловив і Кір Стармер, назвавши масовані обстріли неправильними.
Немає коментарів