В освітньому відомстві переконані: масового перетворення наукових установ на “сховища” для ухилянтів не відбулося. Хоча заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов визнає, що поодинокі випадки зловживання статусом науковця можливі, він запевняє, що йдеться про мізерну частку від загальної кількості працівників галузі.
В ефірі інтерв’ю для “Інтерфакс-Україна” посадовець зазначив, що наразі ситуація в академічному середовищі стабілізувалася. Сплеск зацікавленості аспірантурою як інструментом для отримання відстрочки припав на перші місяці повномасштабної війни, проте жорсткі фільтри змінили стан речей.
Завдяки впровадженню додаткових іспитів та посиленню контрольних перевірок, ажіотаж навколо наукових ступенів вдалося нівелювати. За словами Курбатова, показники вступу практично повернулися до тих значень, що фіксувалися у мирний час.
“Гарантувати, що 100% людей у науці не працевлаштовані з метою ухилення, я не можу, але якщо такі випадки і трапляються, то це дуже невеликий відсоток”, – підкреслив заступник міністра.
Важливим фактором збереження кадрового потенціалу стало рішення держави надати повне бронювання для фахівців із науковими ступенями. Це стосується тих, хто безпосередньо працює у науковій сфері або системі вищої школи, що дозволило зупинити критичне скорочення штату дослідників.
Критерії отримання права на відстрочку для освітян та студентів
Міністерство освіти і науки чітко окреслило коло осіб, які мають законні підстави не бути мобілізованими під час особливого періоду. На сьогодні до цього переліку включено ключові категорії учасників навчального процесу:
- студенти професійно-технічних закладів, коледжів та університетів, а також асистенти-стажисти, аспіранти й докторанти, які обрали денну або дуальну форми навчання;
- наукові та науково-педагогічні працівники вишів і наукових установ, що мають вчене звання або ступінь, а також вчителі шкіл та викладачі профтехів, за умови роботи не менш як на 0,75 ставки.
Попри стабілізацію в науці, 2025 рік продемонстрував аномальний попит на фахову передвищу освіту серед чоловіків, яким уже виповнилося 25 років. У профільному комітеті парламенту таку тенденцію прямо пов’язують із намаганнями легально уникнути мобілізації через навчання.
Наріжним каменем для отримання відстрочки залишається принцип послідовності: кожна нова освітня сходинка має бути вищою за попередню. Якщо особа, маючи диплом магістра, знову йде на бакалаврат або іншу магістратуру, право на звільнення від призову автоматично анулюється. Також обов’язковою умовою є перебування на денній або дуальній формі навчання.
Поки що чинні правила залишаються незмінними, хоча у Верховній Раді триває жорстка полеміка довкола законопроєкту №13574. 15 січня народні обранці відмовилися скасовувати відстрочку для студентів, відправивши документ на повторний розгляд та доопрацювання.
Немає коментарів