Хмельницький обласний краєзнавчий музей став майданчиком для презентації унікальної експозиції “Великдень іде — свято в душу несе”. Відвідувачі мають змогу побачити понад 200 експонатів, що демонструють еволюцію та розмаїття українського писанкарства. Як повідомила заступниця директора закладу Наталя Мовчан, виставка об’єднала традиційні техніки та сміливі сучасні експерименти.
Центральне місце в залі займають роботи Олени Самборської – дослідниці подільської писанки та завідувачки кафедри Хмельницького національного університету. Разом із нею свою майстерність представили і студенти навчального закладу. Окрім звичних воскових орнаментів, в експозиції можна побачити рідкісні техніки: травлення кислотою, різьблення та навіть делікатну вишивку по тендітній яєчній шкаралупі.
Марина, одна зі студенток, що завітала на відкриття, не приховувала свого захоплення саме вишитими роботами. Вона зауважила, що працювати з таким матеріалом неймовірно складно через його надзвичайну крихкість.
“Вишивати по яйцях, я не знаю, напевне найбільше здивувало, що так можна зробити. Яйця дуже крихкі та ніжні. Навіть просто як пишеш писанку, його можна розбити. А ось так, щоб вишити повністю яйце і не розбити його — це дуже тяжко”, — поділилася враженнями дівчина.
Олена Самборська, яка є авторкою виставки, детально розповіла про представлені методи декорування. Зокрема, вона продемонструвала роботу четвертокурсника Петра Годуна, який на великому страусячому яйці зумів майстерно поєднати техніки травлення та різьблення.
“Близько двох сотень писанок представлено на виставці у різних техніках. Це і традиційна воскова техніка писанкарства, а також нетрадиційні: травлена писанка, різьблення чи вишивка на яєчній шкаралупі. Зібрані загалом роботи як мої, так і студентів Хмельницького національного університету. У мене в руках робота Петра Годуна, студента 4 курсу. На страусячому яйці поєднання двох технік — це витравлення, а також різьблення на яєчній шкаралупі”, — зазначила майстриня.
Особливу наукову цінність мають писанки, які Самборська відтворила за старовинними зразками ХІХ – початку ХХ століття. Дослідниця спиралася на матеріали з альбому Сергія Кульжинського та фонди музею етнографії НАН України.
“Це писанки, які занесені до альбому, зокрема Сергія Кульжинського, а також писанки, які зберігаються в музеї етнографії Національної академії наук України загалом. І там представлені саме подільські збірки. І я відписала ці збірки. Для цього послуговувалася природними барвниками, для того, щоб максимально відтворити той колір, той характер писанки, яку писали наші предки”, — підкреслила Олена Самборська.
Цікавим доповненням стали дерев’яні вироби, виконані у техніці кракле під наглядом доцентки Лариси Корницької. Це своєрідна мозаїка з натуральної яєчної шкаралупи, що дозволяє створювати складні монохромні композиції з подільськими мотивами без використання штучних фарб.
“Нічого фарбованого немає. Як можна подивитися ближче — це все натуральна шкаралупа яйця. Вона має дуже великий діапазон кольорів та відтінків. Узори можна зробити у монохромній композиції, використовуючи подільські мотиви, які використовувалися колись у вишивках”, — розповіла Лариса Корницька.
Атмосферу свята в музейних залах підсилюють також тематичні вишиті рушники, текстильні аплікації та гобелени. Ознайомитися з експозицією мешканці та гості міста зможуть до кінця квітня.
Немає коментарів