На Хмельниччині розгорілася фахова дискусія щодо іменування одного з найвідоміших міст України. У стінах Старого замку історики та музейні працівники зібралися, аби проаналізувати еволюцію топоніма та з’ясувати, чи доцільно повертатися до лаконічної форми без додатка “Подільський”.
Очільниця Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександра Свиридюк зазначила, що установа прагне стати майданчиком для цивілізованого діалогу.
“Ми помітили, що існує в громаді така певна дискусія з приводу назви міста і її походження. А нам, як представникам музею, важливо фасилітувати будь-які важливі для громади соціальні дискусії. І ми, як працівники музею, не можемо мати свою думку за чи проти. Ми дослідники, ми науковці і ми — своєрідна Швейцарія, на базі якої можна подискутувати, поважаючи та вислуховуючи один одного”.
Дмитро Ващук, який представляє Інститут історії України НАН України, висловив переконання, що місту варто повернути його первісне ім’я.
Він нагадав, що у документах 1374 року та пізніших актах князів Коріатовичів, угорських чи польських джерелах XV століття місто згадується виключно як Кам’янець. Географічні додатки на кшталт “на Поділлі” почали епізодично з’являтися на європейських мапах лише з XVI сторіччя.
Проте офіційне закріплення подвійної назви пов’язане з імперським періодом. За словами історика, саме указ Катерини II від 1795 року про створення Подільської губернії зробив місто Кам’янцем-Подільським, тоді як протягом багатьох попередніх віків назва залишалася незмінною.
Іншу позицію озвучив Дмитро Бабюк, науковий співробітник Хмельницького обласного історико-культурного музею. Він вважає, що обидва варіанти мають право на життя залежно від історичного контексту.
На думку дослідника, трансформація назви через додавання територіальної прив’язки – це природний процес, оскільки імена містам давали та фіксували люди у різні епохи.
Бабюк наголошує, що наразі немає гострої потреби змінювати звичне найменування. Додаток “Подільський” допомагає ідентифікувати регіон, викликаючи асоціації з Подільськими Товтрами чи місцевою кухнею.
До того ж, історик апелює до спадщини Української революції. Він згадав документ лютого 1919 року, де на печатці вже було чітко зафіксовано назву Кам’янець-Подільський.
Саме тому сучасна форма може вважатися символом відродження української історії тих часів, коли місто виконувало роль тимчасової столиці УНР.
Немає коментарів