Порятунок Південного Бугу: на Хмельниччині розробили стратегію відновлення річки

Доля однієї з найважливіших водних артерій регіону стала темою масштабної дискусії у Хмельницькій ОВА. 26 лютого представники влади, наукової спільноти та громадські активісти зібралися за круглим столом, аби знайти вихід із екологічної кризи та намітити шлях до відновлення річки Південний Буг.

Одним із фундаментальних питань зустрічі став пошук точного місця, де народжується річка. Коректне визначення витоку – це не просто данина географічній точності, а необхідність для створення природоохоронних зон та належного ведення земельного кадастру. Фахівці наполягають на проведенні детальних гідрологічних і геодезичних досліджень, адже без достовірного наукового підґрунтя будь-які управлінські кроки залишатимуться лише намірами.

Проте питання витоку – лише частина масштабної проблеми, адже стан води у басейні річки викликає серйозне занепокоєння. Учасники наголосили, що старі методи моніторингу вже не відповідають викликам часу, а господарська діяльність продовжує виснажувати ресурс. Головним каменем спотикання залишається застаріла інфраструктура очисних споруд, яка потребує негайного технологічного оновлення.

“Без модернізації очисної інфраструктури та оновлення лабораторної бази ефективне покращення якості води буде ускладненим,” – підкреслили фахівці під час обговорення.

Не менш гостро стоїть проблема прибережних захисних смуг, які нерідко стають об’єктами незаконної забудови та несанкціонованого використання. Щоб зупинити хаотичне освоєння територій уздовж річки, експерти пропонують діяти рішуче:

• провести повну інвентаризацію земель навколо водойми;
• фізично винести межі прибережних смуг у натуру;
• суттєво посилити державний контроль за дотриманням вимог чинного законодавства.

Стратегічним орієнтиром для регіону став План управління річковим басейном на 2025 – 2030 роки. Цей документ передбачає комплекс заходів, спрямованих на зменшення антропогенного навантаження та відновлення природних екосистем. Успіх цієї програми напряму залежить від того, наскільки злагоджено будуть координуватися дії на рівні територіальних громад та окремих водокористувачів.

У підсумку зустрічі учасники сформували перелік ключових пріоритетів, які стануть основою для екологічного порятунку артерії:

• реалізація масштабних наукових досліджень гідрологічного стану;
• повне технічне переоснащення водоочисної інфраструктури;
• жорсткий нагляд за режимом землекористування у прибережних зонах;
• активне залучення громад до природоохоронних ініціатив.

Відновлення екосистеми Південного Бугу названо спільною метою, від якої залежить екологічна безпека майбутніх поколінь та сталий розвиток усього регіону. Тільки через консолідацію зусиль науковців, держави та громади можна повернути річці її природну силу.