До четвертої річниці початку повномасштабної агресії Росії в Україні хмельницький общинний центр «Тхія» презентував оновлену експозицію «Музею пам’яті». Нова виставка під назвою «Голоси війни», що діє при благодійному фонді «Хесед Бешт», стала символічним мостом між трагедіями минулого та героїзмом сьогодення.
Раніше музейний простір був зосереджений на збереженні пам’яті про Голокост, пропонуючи відвідувачам архівні дані та інтерактивні стенди про долю єврейства на Хмельниччині. Проте виклики часу змусили розширити межі експозиції. Директор фонду Ігор Ратушний підкреслив, що збереження живої історії сучасної війни є критично важливим для майбутнього.
«За 27 років існування ХБФ «Хесед Бешт» одним з провідних напрямків роботи було саме збереження пам’яті про події, зокрема, Голокосту. Наразі ми є свідками і, на жаль, учасниками сучасної війни, яка теж має бути збережена в спільній пам’яті цього міста, його мешканців. Ми відкриваємо оновлений музей не лише як місце збереження предметів, а як простір для діалогу та зцілення. «Голоси війни» – це наш спільний маніфест того, що жодна трагедія і жоден подвиг не будуть забуті».
Статистика, озвучена під час відкриття, вражає: сьогодні лави захисників України поповнили 269 прихожан єврейської громади міста. Доля п’ятьох із них наразі залишається невідомою – вони вважаються зниклими безвісти, а їхніми родинами опікується фонд.
Одним із найсильніших візуальних елементів виставки стала інсталяція «Піраміда геноциду». Співавторка концепції, історикиня Надія Уфімцева, пояснює: цей експонат демонструє універсальний механізм роботи катів, незалежно від того, чи йдеться про Україну, чи про досвід Руанди. Сходинки піраміди уособлюють шлях від упереджень до масових убивств.
«Жоден геноцид не починається одразу із розстрільних ям чи скинутих бомб. Суспільство до цього етапу доходить поступово, як сходинками піраміди: від іншування когось і наділення його негативними рисами до сегрегації та, зрештою, вбивств. Гасло «Ніколи знову» в сучасному світі не працює, але памʼять про трагічні сторінки в історії все ще залишається найбільш дієвим засобом для стійкості у часи екстреми».
Автори виставки свідомо відмовилися від використання шокуючих зображень жертв. Замість тригерних кадрів акцент зробили на причинах терору та особистих артефактах: речах військових, панно з шевронами та українському стягу, на якому постійно з’являються нові слова вдячності захисникам. Технологічною родзинкою стали QR-коди, через які можна прослухати 15 подкастів – це інтерв’ю з бійцями, записані Надією Уфімцевою та Вікторією Суботіною. У цих розмовах воїни діляться пережитим, мотивацією та мріями про життя після перемоги.
Важливою частиною оновлення стало розширення музейної бібліотеки. Тепер тут зібрано літературу, що допомагає осмислити події сьогодення крізь призму аналітики та особистих рефлексій. Серед представлених видань:
- «Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента України Володимира Зеленського»;
- «#Маріуполь #Надія» Надії Сухорукової;
- «Незламні. Книжка про спротив українських жінок у війні з російськими загарбниками» Вікторії Покатіс;
- «Гра в перевдягання» та «Точка нуль» Артема Чеха.
Заступниця керівника виконавчого апарату Хмельницької обласної ради Тетяна Зеленко під час церемонії зазначила, що такі ініціативи є основою нашої єдності та відповідальності перед тими, хто віддав життя за незалежність. Доповнив експозицію і ветеран 106-ї бригади ТрО Андрій Одаренко, подарувавши музею календар зі світлинами побратимів.
Дізнатися більше про долі сучасних героїв та побачити «Голоси війни» на власні очі можна в центрі «Тхія» за адресою: вул. Кам’янецька, 58/1. Виставка відкрита для відвідувачів з понеділка по п’ятницю.
Немає коментарів