Спадщина Гетьманату: як у Хмельницькому оберігають унікальний тризуб сторічної давнини

У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається безцінний артефакт часів Української революції – вітальна грамота гетьмана Павла Скоропадського. Документ, датований 1918 роком, не лише засвідчує народження інтелектуального центру в Кам’янці-Подільському, а й закарбовує історію становлення головного державного символу – тризуба.

Спадщина Гетьманату: як у Хмельницькому оберігають унікальний тризуб сторічної давнини

Цей пергамент є частиною Державного реєстру національного культурного надбання. Через надзвичайну цінність його тримають у спеціальних умовах, які він майже ніколи не залишає. Про деталі знахідки розповів Юрій Олійник, очільник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи архіву.

“Грамота написана на пергаменті. Вона має вензель і печатку сургучеву Павла Скоропадського. І грамота розпочинається державним гербом того часу і гербом сучасної України — це тризубом. Саме в 1917, 1918, 1919 роках створилася історія щодо цього герба”, – зазначає фахівець.

Спадщина Гетьманату: як у Хмельницькому оберігають унікальний тризуб сторічної давнини

Оригінал документа був створений з нагоди знакової події – відкриття університету в Кам’янці-Подільському 22 жовтня 1918 року. Гетьман адресував ці вітання безпосередньо ректору та викладачам закладу. Сьогодні доступ до оригіналу суворо обмежений.

“Документ збережений в гарному стані і він читається. Документ не видається на руки, тому що він застрахований і має цінність. Є оцифровані копії і з цим документом по цифрових копіях дослідники можуть працювати”, – пояснює Юрій Олійник.

Історія цієї грамоти тісно переплетена з пошуком національної ідентичності. Коли українська державність почала відновлюватися, виникла гостра потреба у власній символіці. Проте єдиної думки серед тодішніх діячів не було. На роль головного символу пропонували різні варіанти:

  • давній козацький знак – козак із рушницею;
  • зображення орла на синьому або блакитному фоні.

Крапку в суперечках щодо того, як має виглядати герб, поставив Михайло Грушевський. Голова Центральної Ради аргументовано довів історичну тяглість саме одного конкретного знака.

“Щоб завершити ці всі дискусії, він написав величезну статтю, де опублікував і довів те, що гербом має бути саме тризуб, родовий знак княжого роду Володимира Великого”, – додає історик.

Сучасний етап визнання символу розпочався вже після проголошення незалежності. Нова комісія ретельно опрацьовувала проєкти, спираючись на історичне підґрунтя, закладене століття тому. Фінальним акордом стала Постанова Верховної Ради від 1992 року, яка офіційно затвердила тризуб Володимира Великого як державний герб України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *